- за кількістю контактів у допоміжному колі;

- за ступенем спрацьовування електромагнітного і нагрівального елементів (для апаратів захисту).

2.5.3 Для управління електроприводом повітряно-опалювального агрегату вибираємо магнітний пускач типу ПМЛ 110004У3 для роботи в силовому колі напругою 380 В, 50 Гц на номінальний струм 2,6 А, керуючись умовами

Uн ≥ Uн дв

Ін ≥ Ін дв

де Uн і Ін – номінальні напруга і струм апарата, який вибирається, В і А відповідно;

Uн дв і Ін дв – номінальні напруга і струм електродвигуна, В і А відповідно;

Ін дв = 2,5 А < 2,6 А

2.5.4 Номінальна напруга котушки пускача згідно до схеми управління становить 220 В, 50 Гц. Магнітний пускач доповнюється контактною приставкою типу ПКЛ-40 і тепловим реле для захисту електродвигуна від тривалих перевантажень.

2.5.5 Теплове реле приймаємо типу РТЛ-1007. Уставку спрацьовування розраховуємо за виразом

Ін.е. = (1,05…1,1) * Іном

Ін.е. = 2,24 * 1,1 = 2,5 А

Приймаємо струм спрацьовування нагрівального елемента 3,0 А.

Для захисту силового кола від струмів короткого замикання вибираємо вимикач типу АЕ2046М на номінальний струм 63 А.

2.5.6 Струм теплового розчіплювача автомата розраховуємо за виразом

Ін.р. = 1,25 * Ін.дв.

Ін.р. = 1,25 * 2,24 = 2,8 А

Виходячи з розрахунку приймаємо струм теплового розчіплювача автомата 3 А. При цьому струм спрацьовування електромагнітного розчіплювача становитиме

Іе.р = Квідс * Ін.р.,

де Квідс – коефіцієнт відсічки для вибраного автоматичного вимикача, який характеризує кратність струму спрацьовування електромагнітного розчіплювача по відношенню до Ін.р. теплового елемента;

Для автомату типу АЕ2046 кратність відсічки дорівнює 12.

Отже, струм спрацьовування електромагнітного розчіплювача для вибраного автомата становить

Іе.р. = 12 * 3,0 = 36,0 А

2.5.7 Перевіряємо уставку спрацьовування електромагнітного розчіплювача автомата за умовою

Іе.р. = 1,2 * Іпуск ,

де Іпуск – пусковий струм двигуна, А

Для двигуна 4А80А6У3

Іпуск = 7,0 * 2,24 = 15,7 А

36,0 > 15,7

Тобто автоматичний вимикач з комбінованим розчеплювачем при вмиканні електродвигунів не буде спрацьовувати на розмикання.

2.5.8 Реле проміжні вибираємо типу РП20-217УЗ з комбінаціями контактів відповідно до потреб схеми управління з котушками на 220 В, 50 Гц. Реле часу – типу РКВ11-4321 з котушками на напругу 220 В, 50 Гц.

2.5.9 Перемикачі вибору робочих агрегатів вмикання вентиляторів вибираємо типу УП5313-С330 із схемами замикання контактів, які задовольняють потребам складеної схеми управління.

2.5.10 Перелік вибраних апаратів управління приведений на литі 3 графічної частини дипломного проекту.

2.6 Опис роботи схеми управління

2.6.1 Схемою автоматизації роботи повітряно-опалювального агрегату передбачається можливість управління роботою установки у двох режимах: в режимі налагодження і в автоматичному режимі. Вибір режиму управління здійснюється перемикачем SА.

2.6.2 Режим опробування дозволяє за допомогою кнопок управління SВF, SBN, SВ1чSВ4 увімкнути або вимкнути вентилятор і кожну з секцій електронагрівачів калорифера з метою перевірки справності механізму і електричних кіл чи при налагодженні після установки або ремонту агрегата.

2.6.3 Автоматичний режим роботи повітряно-опалювального агрегату встановлюється переводом рукоятки перемикача вибору режимів SА у положення + 45° - "автоматична робота". При цьому, якщо температура повітря у приміщенні нижча за +18 °С і контакт датчика температури SКТ замкнутий (див. діаграму замикання контактів датчика температури SКТ на листі №3 графічної частини дипломного проекту), отримає живлення котушка реле КL і замкне свої контакти у колах котушок магнітних пускачів КМ, КМ1 і КМ2. По колу 1-13-7-РЕN буде збуджена котушка пускача КМ, що призведе до вмикання електропривода вентилятора. Далі стане до роботи пускач КМ1 - увімкнеться секція №1 електрокалорифера, а за нею пускачем КМ2 - секція №2. Агрегат стає до роботи на повну потужність. Нагріте у калорифері повітря вентилятором спрямовується у приміщення. Температура повітря в приміщенні поступово зростає.

Наразі, коли температура повітря сягне +18 °С, контакт датчика температури SКТ розімкнеться, від чого знеструмиться котушка реле КL. При цьому залишаться під напругою котушки пускачів КМ і КМ1, а втратить живлення котушка КМ2, внаслідок чого знеструмиться секція №2 електрокалорифера і опалювальний агрегат працюватиме не на повну потужність, підтримуючи температуру повітря в приміщенні на заданому рівні.

Через деякий час температура все ж може знизитись нижче санітарної норми, що буде зареєстровано датчиком температури SКТ - його контакт замкнеться і електрокалорифер знову включиться на повну потужність.

2.6.4 Відмикання повітряно-опалювального агрегату від живлення відбувається переводом рукоятки перемикача вибору режимів SА у положення «0». Це призведе до знеструмлення всіх котушок у колі управління, виключаючи котушку магнітного пускача КМ, яка залишиться під напругою на час затримки на розмикання контакту реле часу КТ (180 с), тобто вентилятор працюватиме після команди «Стоп» ще упродовж трьох хвилин, охолоджуючи електронагрівачі.

2.6.5 Про вмикання вентилятора і секцій електрокалорифера повідомляють сигнальні лампи на дверцях ящика (пульта) управління. Схема управління повітряно-опалювальним агрегатом приведена на листі №3 графічної частини дипломного проекту.

На листі №4 графічної частини дипломного проекту представлена схема з’єднань апаратів управління повітряно-опалювальним агрегатом, які розташовані у ящику управління. Схема виконана методом адресних відсилок.

3 ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Задачі в області охорони праці

3.1.1 Основне завдання в охороні праці полягає в забезпеченні безпечних та комфортних умов парці робітників, доки залишаються важкі фізичні роботи, доки залишаються робочі місця, на яких присутні шкідливі виробничі фактори, працюючим на них та їхнім роботодавцям необхідно дотримуватися правил надання всіх передбачених законом пільг та компенсацій, для того щоб зменшити негативний вплив цих чинників на здоров'я.

3.1.2 Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв'язаних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі охорони праці. Воно складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Базується законодавство України про охорону праці на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані статтею 43 Конституції України. Ця ж стаття встановлює також заборону використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах. Ст. 45 Конституції гарантує право всіх працюючих на щотижневий відпочинок та щорічну оплачувану відпустку, а також встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Основоположним документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних державних органів відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Інші нормативні акти мають відповідати не тільки Конституції та іншим законам України, але, насамперед, цьому Законові.

3.1.3 Завдяки гарному стану охорони праці робітники себе краще почувають на виробництві, від цього збільшується відсоток виробленої ними продукції, що добре впливає на суспільство.

Чим кращий стан охорони праці на виробничому підприємстві тим кращий стан підприємства, травматизм запобігається за допомогою інструктажів, як було вище сказано, та ряду вимог до робітників, також стан охорони праці зменшує кількість професійних захворювань, а якщо ж трапилося то підприємство платить штраф, від цього роботодавці самі зацікавлені у гарному самопочутті своїх працюючих, також всі робітники підлягають соціальному страхуванню, що передбачено законодавством України.

3.1.4 Гарний стан охорони праці знижує рівень або робить відсутнім травматизм та професійні захворювання. Чим кращій стан охорони праці на підприємстві тим менший вплив негативних чинників на здоров’я працюючих, тим самим зростає їх самопочуття, а також чисельність виробленої ними продукції.

3.2 Аналіз умов праці у цеху

У цьому підрозділі я проводжу аналіз умов праці у металообробному цеху, данні аналізу заношу до таблиці 3.1

Таблиця 3.1

3.3 Організаційні та технічні заходи при експлуатації електроустановок

3.3.1 До роботи в електроустановках повинні допускатися особи, які пройшли інструктаж, навчені безпечним методам праці, перевірку знань, правил безпеки, ознайомлених з інструкціями і не мають медичних протипоказань, встановлених Міністерством Охорони Здоров'я.

3.3.2 Для забезпечення безпеки робіт в діючих електроустановках повинні виконуватися такі організаційні заходи:

- призначення осіб які відповідають за організацію і виконання робіт;

- оформлення наряду або розпорядження на виконання робіт;

- здійснення допуску до проведення робіт;

- організація нагляду за проведенням робіт;

- оформлення закінчення роботи, переривів у роботі, переводів на інші робочі місця.

3.3.3 Конкретні переліки робіт, які повинні виконуватися за нарядом чи розпорядженням, слід встановлювати в галузевій нормативно-технічній документації.

3.3.4 Для забезпечення безпеки робіт в діючих електроустановках повинні виконуватися такі технічні заходи.

3.3.4.1 При проведенні робіт зі зняттям напруги в діючих електроустановках або поблизу них:

- відключення установки (частини установки) від джерела живлення електроенергії;

- механічне замикання приводів відключених комутаційних апаратів, зняття запобіжників, від'єднання кінців живлячих ліній та інші заходи, що забезпечують неможливість помилкової подачі напруги до місця роботи;

- вішання плакатів, установка захисного огородження струмоведучих частин які залишаються під напругою, до яких у процесі роботи можно доторкнутися або наблизитися на неприпустиму відстань;

- накладення заземлень (включення заземлювальних ножів або накладення переносних заземлень).

3.3.5 Захист від іонізуючих випромінювань забезпечується такими засобами та заходами:

- ізоляцією чи огородженням джерел випромінювань за допомогою спеціальних камер, огорож, екранів;

- обмеженням часу перебування персоналу в радіаційно-небезпечній зоні;

- віддаленням робочого місця від джерел випромінювання;

- використанням дистанційного керування;

- застосуванням приладів сигналізації і контролю;

- використанням засобів індивідуального захисту.

3.4 Вимоги безпеки при обслуговуванні електродвигунів

При обслуговуванні електродвигунів може бути небезпека механічних травм з боку обертових частин. Щоб уникнути захоплення одягу працюють всі обертові частини електродвигуна повинні мати огорожі. Щоб уникнути ураження електричним струмом всі струмоведучі частини також повинні мати надійні огородження.

Догляд за щіток на працюючому електродвигуні дозволяється одній особі з кваліфікаційної групою не нижче III. При цьому необхідно дотримуватися наступних правил безпеки:

1.                  Працювати в одязі, що прилягає до тіла, остерігаючись захоплення обертовими частинами. Рукава застебнуті у кисті.

2. Не слід торкатися одночасно струмоведучих і заземлених частин машини. Інструмент застосовувати з ізолюючими ручками.

3. Шліфування контактних кілець на обертовому двигуні проводити за допомогою колодок з ізоляційного матеріалу.

Допускається робота в ланцюзі пускового реостата обертового двигуна за умови, що ланцюг його замкнутий накоротко. При цьому необхідні запобіжні заходи, як при роботі під напругою в установках до 1000 В.

Після зупинки електродвигуна для робіт без розбирання його, на ключі керування або приводі відмикача вивішується плакат «Не включати - працюють люди». Якщо під час роботи ремонтний персонал буде мати зіткнення з обертовими частинами, то додатково слід відключити роз'єднувач, на приводі якого вивішується плакат «Не включати – працюють люди. Якщо даний двигун приєднаний до осередку КРУ, то візок з вимикачем повинен бути викачен у випробувальне становище.

При операціях з ручного включення і відключення електродвигунів напругою вище 1000 В необхідно застосовувати діелектричні рукавички і калоші або килимки.

Про відключення електродвигуна в ремонт в оперативному журналі робиться запис із зазначенням, за чиїм вимогу він зупинений. Зняття плакатів «Не включати - працюють люди» і включення електродвигуна можуть бути зроблені тільки після запису в журналі про закінчення робіт із зазначенням відповідальної особи, що повідомив про це.

Відключений двигун насоса або вентилятора може мимовільно прийти в рух під дією напору води або повітря. Тому необхідно вжити заходів, що перешкоджають обертанню електродвигуна, а також вивісити плакат «Не відкривати - працюють люди».

При від'єднанні від затискачів електродвигуна, кінці живильного кабелю необхідно заземлити і замкнути накоротко переносним заземленням, що необхідно на випадок помилкового включення кабелю. При цьому робота може виконуватися без наряду по розпорядженню.

При зовнішньому огляді особам з кваліфікаційною групою не нижче IV дозволяється відкривати ящики пускових пристроїв електродвигунів, дотримуючись необхідних застережних заходів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5