Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки . |Назва показника |1999 |2000 | | |план|факт|% |план|факт|% | |1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. |1904|709,|37,3|2047|1019|49,8| |грн.) |,4 |9 | |,2 |,1 | | |2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. |1562|569,|36,4|2012|1061|52,7| |грн.) |,4 |3 | |,4 |,1 | | |3. Товарна продукція в натуральному виразі |286,|103,|36,2|342 |145 |42,4| |(т.) |8 |8 | | | | | |4. Сума реалізації (тис. грн.) |1437,3 |1260,3 | |5. Собівартість реалізованої продукції |1218,94 |1180,34 | |6. Фонд оплати праці |35,2 т. грн. |40,5 т. грн. | |7. Середньоспискова чисельність |13чол. |16 ЧОЛ. |
Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% . Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .
Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому .
Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.) |Категорії працюючих |1999 |2000 |Темп | | | | |росту,| | | | |% | |1. Середньоспискова чисельність штатних |364 |329 |90,4 | |працівників спискового складу | | | | |в т. ч. : працівники основної діяльності |353 |320 |90,7 | |з них: робітники |268 |239 |89,2 | |2. Непромисловий персонал |10 |9 |90 | |3. Середньоспискова чисельність жінок в |204 |193 |94,6 | |еквіваленті повної зайнчтості | | | | |4. Середньоспискова чисельність штатних |371 |334 |90,1 | |працівників на останній день місяця | | | |
Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на 1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .
Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в 2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60% .
У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній стаж одного працюючого .
Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .
|За кваліфікацією |За рівнем освіти |За віком |За стажем роботи | |№ |Кіл-ть |Освіта |Кіл-ть |Вік, |Кіл-ть |Стаж |Кіл-ть | |розряду |чол. | |чол. |років |чол. |.років |чол. | |без |1 |Середня |3 |25-31 |1 |1-7 |4 | |рОЗр. | | | | | | | | |2 |1 |Спеці |7 |32-38 |3 |8-14 |2 | | | |альн | | | | | | |3 |1 |Вища |4 |39-45 |4 |15-21 |4 | |4 |2 | | |46-52 |4 |22-28 |3 | |5 |4 | | |53-59 |2 |29-35 |1 | |6 |5 | | |60 і |0 |>3б |1 | | | | | |більш | | | |
Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5
Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту.
Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44
Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .
Середній стаж роботи одного робітника : ( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3
Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).
| |1999 |2000 | |1. Прийнято : всього |4 |10 | |на постійну роботу |3 |10 | |на тимчасову роботу |1 |— | |2. Звільнено : всього |1 |7 | |за власним бажанням |1 |6 | |по інвалідності |--- |1 |
Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт обороту по звільненню
дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності.
Таблиця б: |Назва коефіцієнту |1997 |1998 | |1. Коефіцієнт обороту по прийому |0,31 |0,62 | |2. Коефіцієнт обороту по звільненню |0,08 |0,44 | |3. Загальний коефіцієнт обороту |0,39 |1,06 | |4. Коефіцієнт плинності робочої сили|0,08 |0,38 |
З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у 2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .
Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.). |Назва показника |1999 |2000 |Відхилення | |1. Чисельність працівників |13 |16 |+3 | |2. Загальна кількість люд.-днів |1690 |2400 |+710 | |відпрацьованих персоналом | | | | |3. Загальна кількість люд.-годин |13520 |19200 |+5680 | |відпрацьованих персоналом | | | | |4. Середня кількість відпрацьованих |130 |150 |+20 | |днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | | | | |5. Середня кількість відпрацьованих |1040 |1200 |+160 | |люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1)| | | | |6. Тривалість робочого дня ( п.5 : |8 |8 | | |п.4 ) | | | |
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .
На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці.
Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .
|Показник |1999 |2000 |% | |1. Середньорічна продуктивність праці одного|36,5 |55,26 |151,4 | |працюючого (тис. грн.) | | | | |2. Середньорічна продуктивність праці одного|6,65 |7,55 |113,53 | |працюючого (тонн.) | | | | |3. Середньоденна продуктивність праці, грн. |280,71 |368,42 |131,25 | |4. Середньогодинна продуктивність праці, |35,09 |46,05 |131,24 | |грн. | | | |
Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.
Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна
Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна
Таблиця 9: |Рік |Тривалість |Тривалість |Середньогодинна|Середньорічна | | |робочого |вобочого | |продуктивність | | |ДНЯ , ГОД. |пеоіоду |продуктивність | | |1997 |8 |130 днів |0,0351 т. грн. |36,5 т. грн | |1998 |8 |150 днів |0,0460 т. грн |55,2 т. грн. |
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого .
1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.
2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.
3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний .
Тепер проаналізуємо заробітну плату .
На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду .
Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .
|Розряд |І |II |III |IV |V |VI | |Тарифна ставка, коп |77,2 |84,4 |93,0 |104,4 |118,7 |138,7 |
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку . Премія нараховується за :
1. Суміщення професій .
2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .
3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .
4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .
5. Роботу в нічну та вечірню зміну .
6. Період освоєння нових норм трудових затрат .
7. Високу професійну майстерність .
8. Класність .
9. Керівництво бригадою .
Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт
трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50% встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20% від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.
Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції, при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника , перевитрати сировини .
Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .
|Показник |Фактично нараховано |Структура фонду , % | | |1999 |2000 |1999 |2000 | |1. Загальна сума фонду оплати |987,87 |739,39 |100 |100 | |праці ( тис. грн. ) | | | | | |з них : ГЇВП |963,46 |720,82 |97,53 |97,49 | |в т. ч. : робітники |663,94 |483,48 |67,21 |65,39 | |керівники |150,16 |126,65 |15,20 |17,13 | |спеціалісти |144,36 |106,16 |14,61 |14,36 | |службовці |5,01 |4,84 |0,51 |0,65 | |Непромисловий персонал |24,41 |18,57 |2,47 |2,51 | |жінки |514,69 |368,17 |52,10 |49,79 | |Основна заробітна плата |436,13 |626,23 | | | |Додаткова заробітна плата |269,99 |113,16 | | | |Інші заохочувальні виплати |281,79 | | | | | | | | | | |Основна з/п непром. персоналу | |15,89 | | | | | | | | | |Нарахування на відпустки | |56,32 | | | | | | | | | |Дивіденти | |76,1 | | | | | | | | | |Середньорічна заробітна плата |2,71т. грн|2,23 |82,29 % | |Середньомісячна заробітна |226,16 |187,28 |82,29 % | |плата |грн. | | |
Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на 190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. . Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на 38,88 грн. в місяць .
Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .
|Показник |1999 |2000 |% | |1. Фонд оплати праці, тис. грн. |35,2 |40,5 |115,06 | |2. Чисельність персоналу |13 |16 |123,08 | |3. Середньорічна заробітна плата, тис. | 2,48 |2,53 |102,07 | |грн. | | | | |4. Середньомісячна заробітна плата / |206,67 |210,94 |102,07 |
Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15% зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного працюючого на 2,07% або на 4,27грн.
Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого .
Lр=(Рі-Ро)*Lср.о
АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о) де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).
Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.
Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .
Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999 роком .
Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис. грн.
Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.
Загальний вплив факторів на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.
Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання основних фондів.
Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від складу і структури виробничих основних фондів промислового призначення, оскільки окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі виробництва.
Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.)
|ПОКАЗНИК |1999 |2000 | | |2: |Структ|I: |Структ| | | |ура | |ура | |Основні фонди основного виду діяльності ( тис. |16554 |100% |16367 |100% | |грн.) | | | | | |1. Будівлі,споруди,передавальні пристрої |7094 |42,85 |7094 |43,34 | |• будівлі |6543 |39,52 |6543 |39,98 | |• споруди |456 |2,75 |456 |2,79 | |• передавальні пристрої |95 |0,57 |95 |0,58 | |2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та |235 |1,42 |185 |1,13 | |прибори | | | | | |• транспортні засоби |187 |1,13 |139 |0,85 | |• прилади та інструменти |45 |0,27 |43 |0,26 | |• інформаційні системи та ЕОМ |3 |0,018 |3 |0,018 | |3. Інші 03 |9225 |55,73 |9088 |55,53 | |• машини та обладнання |9225 |55,73 |9088 |55,53 |
Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів займають "Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили 55,73% від загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і займали 55,53% від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та споруди" - 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.
Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися , ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.
Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в цілому , так і їх активної частини - машин та обладнання . Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та
2000 роки.
|Найменування |Залишок на |Надійшло за |Вибуло за |Залишок на | | |початок року|рік |рік |кінець року | | |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 | |1. Основні засоби |16735|16603|3,6 |5,9 |135,4|192,4|16603|16417| | |,6 |,8 | | | | |,8 |,3 | |2. Знос основних |9618,|9991,|671,3|402,6|298,5| |9991,|10393| |засобів |4 |2 | | | | |2 |,8 | | | | | | | | | | | |3. Основні фонди |16678|16554|26 |33 |150 |220 |16554|16367| |основного виду | | | | | | | | | |4. Машини та обладнання|9157 |9225 |126 |21 |58 |158 |9225 |9088 |
Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до вартості фондів на кінець року .
Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:
Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %
Кон(-98)=33/16367=0,2%
Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :
Кощ'97)= 126/9225= 1,4%
Кощ-98)= 21/9088 =0,23%
Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх вартості на початок року .
Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:
КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %
КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %
Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :
КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %
Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %
На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до 0,23 % .
Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин та обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з 0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .
Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного робітника , технічну озброєність та енергоозброєність праці.
Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. ) |Назва показника |1999 |2000 | |1. Чисельність ПВП в т. ч : |353 268 |320 239 | |*робітники , чол. | | | |2. Середньорічна вартість основних |16560 |16390 | |фондів , тис. грн. | | | |3. Середньорічна вартість машин та |9230 |9095 | |устаткування , тис. грн. | | | |4. Потужність двигунів , тис. кВт |750 |825 | |5. Спожито електренергії, тис. кВт/ |847 |954 | |год. | | | |6. Фондоозброєність праці, тис. грн.|46,91 61,79 |51,22 68,57 | |1-го працюючого: (п.2 : п.1) 1-го | | | |робітника : (п.2 : п.1*) | | | |7. Технічна озброєність праці, тис. |34,44 |38,05 | |грн (п.3:п. 1*) | | | |8. Енергоозброєність праці (п.4 : |2798 |3452 | |п.1*) потенційна , кВт | | |
Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році , порівняно з 1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також помітне зростання показника технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частково на ці зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .
Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .
Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.
|№|Назва |Марка |формат |продуктивн.|габарити|Потуж | | | | |пр-іі |устаткує. | |н. ел | | | | | | | |двигуна| | | | | | | |кВт | |1|6-ти фарбова |"Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |12000*22| | | |ротаційна маш. |реотті 700" | | |9 *280 | | | |для глиб.друку | | | | | | |2|4-фарбова |"Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |900*229*| | | |ротаційна маш. |реотті 700" | | |280 | | | |для глиб.друку | | | | | | |3|Прободрукарський|А-900 |700 |ЗО відб. / |191*135*|3,2 | | |станок | | |рік |170 | | |4|Полірувальний |"Андреотті" |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 | | |станок | | |рік |170 | | |5|Полірувальний |"Андреотті" |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 | | |станок | | |рік |170 | | |6|Копіювальний |"Капелла", |100*130 |4 8 крп./ |140*130*|0,5 | | |станок |ГДР | |рік |100 | | |7|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | | |міднення форм |Патер-Ностер"| | |0 | | |8|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 | | |міднення форм |Патер-Ностер"| | |0 | | |9|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | | |міднення форм |" | | |0 | | |1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 | |0|міднення форм |" | | |0 | | |1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | |1|електролітичного|" | | |0 | | | |обезжирення | | | | | | |1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | |2|промивання |" | | |0 | | | |целінд. | | | | | | |1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | |3|никелювання цел.|" | | |0 | | |1|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 | |4|никелювання цел.|Патер-Ностер"| | |0 | | |1|Ліфт- елеватор |"Патер-Ностер|70 |1 м./хв. |140*200*|4,5 | |5|для зберігання |" | | |380 | | | |формних | | | | | | | |циліндрів | | | | | | |1|Безпігментна |ВНДІП |70 |10-12 хв. |450*130*|1,7 | |6|лінія | | | |120 | |
Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані представимо у вигляді таблиці.
Таблиця 17: |Вікова група |Кількість |Питома вага | | |мапіин |% | |від 5 до 10 років |3 |18,75 | |від 11 до 20 років |9 |56,25 | |більше 20 років |4 |25 | | |16 |100 |
Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % ) . Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких сягнув за 20 років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі машини , які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації більшості з них складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює добре , має хороші економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно - механічного цеху .
В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .
В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від змісту та характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх технологічного виконання , тобто кожен технологічний процес виконується на спеціальній дільниці . Кваліфікаційний поділ праці
характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд і виконує роботу , яка відповідає його розряду .
Ефективність використання основних фондів характеризується показником фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню середньорічної вартості осн. фондів .
Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .
|Показники |1999 |2000 |% | |1. Обсяг товарної продукції , тис. грн. |3740.1 |3812,5 |101,94 | |2. Середньорічна вартість основних фондів , |16560 |16390 |98,97 | |тис. грн. |^ ^ ^-у | | | |3. Вартість машин та устаткування , тис. грн. |9230 |9095 |98,54 | |4. Матеріальні витрати , тис. грн. |2215,4 |2737,5 |141,62 | |5. Кількість встановленого устаткування , од. |350 |350 |100,00 | |6. Кількість відпрацьованих маш.- змін |450 |490 |108,89 |
На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :
Таблиця 19: |Показники |1999 |2000 |% | |7. Продукція за відрахуванням матеріальних |1524,7 |1075 |70,51 | |витрат, т.гон
Страницы: 1, 2
