2.3.4. Додаткова зарплата робітникiв.
Витрати по цій статті визначаються у відсотках від основної заробітної плати. Як орієнтовна величина норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств може бути прийнятий у розмірі 30-40 %.
Сз.буд.=0.30×Сз.о. (2.3.3)
де: Сз.о.- основна заробітна плата.
Сз.буд.=0.30×112.2=33.66 грн.
2.3.5. Відрахування на соціальне страхування.
За діючими на 23.01.2006 р. нормативами відрахувань на соціальне страхування становить 37.8% від суми основної й додаткової заробітної плати.
Сс.с.=0.378( Сз.про + Сз.д) (2.3.4)
Сс.с.=0.378(112.2+33.66) = 55.13 грн.
Враховуючи, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення, утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив () досягає 200–300%.
Сз.в.= (2...3)×Сз.про (2.3.5)
Сз.в.= 2 ×112.2 = 224.4 грн
Таким чином виробнича собівартість складає 880.36 грн.
Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах вони становлять 100–200%:
Сз.г=1×Сз.про (2.3.6)
Сз.г=1×112.2= 112.2грн
Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2,5 - 5,0%). Сзбут = 0.025×880.36=22
Сума по всім наведеним нижче статтях калькуляції є повною собівартістю продукції.
Результати розрахунку зведемо в таблицю 2.3.4.
Комерційні витрати. Таблиця 2.3.4.
№
Статті витрат
Сума, грн.
Питома вага, %
1.
Сировина та матеріали.
62.82
6.19
2.
Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств.
392.15
38.65
3.
Основна заробітна плата.
112.2
11.5
4.
Додаткова заробітна плата.
33.66
3.31
5.
Відрахування на соціальне страхування.
55.13
5.43
6.
Загальновиробничі витрати.
224.4
22.11
Виробнича собівартість
880.36
86.77
7.
Адміністративні витрати.
8.
Витрати на збут
22
2.2
Повна собівартість.
1014.56
100
Отже, повна собівартість радіопристрою складе: 1014.56 грн.
Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить поширений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня і нижня межа ціни.
Нижня межа ціни () захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.
(2.4.1)
(2.4.2)
де: – оптова ціна підприємства, грн.;
– повна собівартість виробу, грн.;
– нормативний рівень рентабельності, 15%;
– податок на додану вартість, 20%.
Таким чином отримуємо:
грн.
.
Верхня межа ціни () захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю
(2.4.3)
де: – ціна базового виробу, 3000 грн.;
Договірна ціна () може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.
З виразу: ,
отже обираємо
Собівартість річного випуску продукції
(2.4.4)
де - повна собівартість одиниці продукції, грн;
- умовно-змінні витрати =0.65;
- умовно-постійні витрати =0.35;
Х - виробнича потужність підприємства X=150 од./рік;
- річний обсяг випуску продукції =100 од./рік;
Вартість річного випуску продукції
(2.4.5)
Обсяг продукції при якому прибуток відсутній:
(2.4.6)
од.
Обсяг продукції при якому буде досягнутий запланований рівень рентабельності
Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:
(2.4.7)
Рис. 2.4.1 Характеристика мінімального обсягу виробництва продукції.
Висновок
В даному розділі були проведені аналіз рівня якості і конкурентно спроможності радіопередавача декаметрового діапазону хвиль, розрахунки собівартості виробництва, доцільності виробництва, визначення ціни виробу.
Повна собівартість складає 1014.56 грн.
Нижня межа ціни -
Верхня межа ціни -
Договірна ціна -
Обсяг продукції при якому прибуток відсутній - од.
Розділ 3. Охорона праці.
У даному розділі дипломного проекту приводиться аналіз умов праці у виробничому приміщені по виробництву джерела безперебійного живлення при розробці і виробництві плат керування та живлення. Тут потрібно приділити особливо важливе значення для даної частини дипломної роботи, тому що при не дотриманні норм, встановлених законодавством, можливе порушення працездатності і життєдіяльності робітників. Тому ми маємо визначити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, а також ступінь їх небезпеки на робочому місці. Звісно потрібно розробити заходи, щоб захистити робітників від впливу цих факторів, якщо вони будуть перевищувати припустимі норми.
До основних шкідливих і небезпечних факторів, що впливають на людей, зайнятих на виробництві РЕА, можна віднести :
1. Погана освітленість робочої зони (умови освітленості виробничих приміщень повинні відповідати нормам, зазначеним у СНиП II-4-79/85);
2. Підвищені рівні електромагнітних випромінювань не використовуваного рентгенівського обладнання (рівні випромінювань і полів повинні відповідати ГОСТ 12.2.006-87);
3. Небезпека ураження електричним струмом;
4. Незадовільні параметри мікроклімату робочої зони у виробничих приміщеннях повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99;
5. Вміст у повітрі робочої зони шкідливих речовин різного характеру впливу в концентраціях, що перевищують гранично припустимі (ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ 12.1.007-80);
6. Підвищений рівень шуму на робочому місці (припустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях) має бути відповідно до санітарних норм припустимих рівнів шуму на робочих місцях ДСН 3.3.6.037-99;
7. Підвищена напруженість електричного поля промислової частоти на робочому місці (напруженість електричних полів промислової частоти на робочих місцях повинна відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.002-88);
8. Вплив шкідливих факторів впливу моніторів ПК (ДСанПіН 3.3.2.007-98).
При розробці і виготовленні виробу основні працезатрати становить розробка програмного забезпечення, а саме: розробці програми прошивання мікроконтролеру і програмного забезпечення для зв'язку пристрою з персональним комп'ютером (ПК). Приміщення, у якому знаходиться ПК є робочою кімнатою лабораторії дослідницького інституту. Приміщення лабораторії знаходиться на другому поверсі панельного будинку. Вібрація в приміщенні відсутня. Шкідливі речовини в приміщенні лабораторії також відсутні. Склад повітряного середовища в нормі. У робочій кімнаті знаходиться монітор у складі ПК, офісні меблі. Покриття статі - паркет. Стіни обклеєні шпалерою.
Основні геометричні розміри приміщення, у якому будуть проводитися роботи з проектування плати керування:
- довжина а = 6 м;
- ширина b = 5 м;
- висота h = 2,60 м.
В приміщенні лабораторії працюватимуть два інженери.
Виходячи із значень a, b, h, розрахуємо значення площі обсягу приміщення:
S > i = a × b = 6 × 5 = 30 (кв.м) - площа приміщення;
Sn = 6.2 (кв.м) - загальна площа столів і шафи.
S = Si - Sn = 30– 6.2 = 23,8 (кв.м)
V = S × h = 23,8 × 2,60 = 61,88 (куб.м)
Площа й об’єм, що приходяться на один робітника, визначається по формулах:
S1 = S2 = S / 2 = 23,8 / 2 = 11,9 кв.м
V1 = V2 = V / 2 =61,88 / 2 = 30,94 кв.м
На підставі приведених вище даних розрахуємо значення площі й об’єму приміщення, що приходиться на одного службовця. Результати обчислень приведені в таблиці
Результати обчислень. Таблиця 1.
Параметр
Норматив
Реальні
параметри
Площа, S
не менш 6 кв. м.
11,9 кв.м
Об’єм , V
не менш 15 куб. м.
30,94 кв.м
Аналізуючи умови праці в приміщенні, помітимо, що обсяг приміщення приходиться на одну людину і корисну площу більше нормативного значення відповідно до СН245-82 і ОНТП24-86.
Згідно СНиП ІІ-4-79/85 для найменшого об’єкторозрізнення (розряд зорової роботи ІІІ (б)) 0.3 – 0.5 мм значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) повинно дорівнювати 2%.
Метою розрахунку умовного освітлення є перевірка його відповідності СНиП ІІ-4-79/85. При боковому односторонньому освітленні формується мінімальне значенні КПО в точці, розміщеній на відстані одного метра від стіни, найбільш віддаленої від світлових пройм на перетині характерного розрізу площини приміщення і робочої поверхні. Характерний розріз приміщення – поперечний розріз по середині приміщення, площина якого перпендикулярна площині столових пройм. Умовна робочі поверхня – горизонтальна, розташована на висоті 0.8 м від полу.
Знаходимо номер світлового клімату. Для Києва номер світлового клімату – IV. На основі СНиП ІІ-4-79, знаходимо коефіцієнт природного освітлення (КПО = 2), для роботи високої точності (розряд зорової роботи ІІІ (б)).
Для будинків міста Києва (IV пояс світлового клімату) нормоване значення КПО знаходимо по формулі:
,
де: еІІІ – КПО для ІІІ світлового клімату;
m – коефіцієнт світлового клімату, m = 0.9;
с – коефіцієнт сонячності клімату, с = 0.75, для світлових пройм в зовнішніх стінах будинку, орієнтованих по сторонах горизонту 136° ... 225°.
фактичне значення КПО розраховується по формулі:
де: Es- геометричний КПО в розрахованій точці при боковому освітленні, враховуючий пряме світло неба, який знаходимо за формулою ;
g – коефіцієнт, який враховує нерівномірність яскравості сонячного неба g = 0.75 для умовної висоти середини висоти світлової пройми над робочою поверхнею 20°.
R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість навпроти стоячого будинку;
r1 – коефіцієнт, який враховує збільшення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення та підстелюючого слою, прилеглому до будинку, враховуючи відношення глибини приміщення до висоти верха вікна до рівня робочої поверхні, відношення відстані розрахованої точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В, коефіцієнті відбиття поверхні приміщення rср;
t0 – загальний коефіцієнт світло пропускання, який знаходиться за формулою ;
k3 – коефіцієнт запасу, k3 = 1.3.
Езд – геометричний КПО в розрахованій точці при бічному освітленні, враховує відбите від бічної будівлі, знаходиться по формулі.
Знайдемо геометричний КПО в розрахованій точці при бічному освітленні:
де: n1 – кількість променів проходячих від неба через світлові пройми в розраховану точку при поперечному розрізі приміщення (n1 = 8);
n2 – кількість променів проходячих від неба через світлові пройми в розраховану точку на плані приміщення (n2 = 30).
Знаходимо індекси будівлі в плані розрізу:
де: ln – довжина протилежного будинку, ln = 100 м;
Н – висота протилежного будинку, Н = 20 м;
l – відстань від розрахованої точки в приміщенні до зовнішньої поверхні стіни будинку, l = 95 м;
р – відстань між будівлями, р = 50 м;
а – ширина вікна на плані, а = 3 м;
h – висота верхньої грані вікна над полом, h = 4 м.
Оздоблювальний матеріал фасаду протилежного будинку – бетон.
Знаходимо по розрахованим значенням z1 та z2, R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість протилежного будинку:
R = 0.22
Розрахуємо коефіцієнт відбиття поверхні приміщення:
де: р1, р2, р3 – коефіцієнти відбиття стелі, стін, полу.
Відповідно (р1 = 0.7, р2 = 0.5, р3 = 0.1);
S1, S2, S3 – площа стелі, стін, полу (S1 = 110 м2, S2 = 210 м2, S3 = 110 м2)
Знаходимо r1, враховуючи, що:
; ; ; рср = 0.46;
r1 = 5.4;
Знаходимо загальний коефіцієнт світлопропускання:
де: 1 – коефіцієнт світло пропускання матеріалу остіклення, для скла віконного листового подвійного 1 = 0.8;
2 – коефіцієнт, враховуючий втрати світла в переплатах світло, для перелетів дерев‘яних спарених 2 = 0.7;
3 – коефіцієнт, враховуючий втрати світла в несучих конструкціях при бічному освітленні, 3 = 1;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
