Під тиском високої інфляції комерційні банки змушені вживати нецивілізованих заходів для страхування своїх ре- сурсів від знецінення. Це вкладання частини коштів у вільноконвертовану валюту, а також свідома затримка бан- ками розрахунків між клієнтами. На 01 січня 1993 р. за зведеним балансом банківської системи України кошти в розрахунках становили 73.2 % всіх пасивів і майже в 7 раз перевищували суму їх кредитів. Банки зменшують кредити в сферу виробництва і збільшують частку кредитів у сферу обороту.

Надмірною є прибутковість комерційних банків, причо- му переважна частина банківських доходів формується на спекулятивній основі - на курсових різницях в операціях з іноземною валютою і великій мірі у кредитних операціях.
--------------------
Банк у законі //"Голос України" - 1994 - 35 (23лютого) - стр.6

Підсумки роботи банківської системи України за 1992 р. свідчать про те, що завдяки проектним і курсовим різ- ницям банки отримали 94.5 % всіх доходів. Доходи від по- зичкового проценту в 2.5 р. перевищували витрати на спла- ту депозитного відсотку. Завдяки курсовим різницям було отримано 41.5 % загальної суми банківського прибутку.

Ці дані свідчать про те, що за умов інфляції і нес- табільності банки майже не забезпечують своїм клієн- там-підприємствам довгострокової надійної діяльності, ви- сокої ліквідності власної заборгрваності перед клієнтами, а намагаються лише забезпечити прибутковість власної ді- яльності. Така поведінка банків, що неминуче загострює протистояння їх та інших інших економічних об'єктів, уря- ду й населення, зумовлена об'єктивно.

Гіперінфляція миттю знецінює грошовий капітал банків
- власний і залучений. Основний спосіб протидії, що зали- шається, - це скорочення строків надання позичок та під- вищення ставки позичкового проценту. Тому українські бан- ки швидко майже цілком згорнули довгострокове кредитуван- ня. Терміни короткострокових позичок теж різко скоротили- ся - до кількох місяців. Тобто банки перестали забезпечу- вати стабільний розвиток клієнтів. Кредитний ринок надалі залишається нестабільним завдяки галопуючої інфляції, яку комерційні банки і Національний банк України призвані зу- пирити і вгамувати, але, щей вижити у важких економічних обставинах, що склалися на Украйні, комерційні банки зму- шені піднімати процентні ставки по кредитах. Ступінь під- німання кредитних ставок за 1993 рік аналізується в таб- лиці N5.

Якщо слідкувати за зростанням кредитних ставок в се- редньому, то им бачимо, що середня ставка кредиту у груд- ні 1992 р. була 98.2 %, у березні 1993 р. -181.4 %, у липні 1993 р. - 297.5 %, у жовтні 1993 р. -січні 1994 р., що характеризується нестачею кредитних ресурсів і посилення кон- куренції серед комерційних банків України.

Зараз банківський ринок України знаходиться в стані затоваре- ності кредитними ресурсами, причиною якої є різке сповільнення темпів інфляції, призупинили свою діяльністьА деякі з них мали збитки через змінення економічної ситуації. Проаналізуємо ін- формацію комерційних банків про процентні ставки по кредитах та депозитах станом на 28.04.1994, що була подана у газеті

"Бизнес /финансы" N 18(73) за 10 травня 1994 р. По середніх показниках, якщо у березні 1994 р. кредити видавались під 550

% річних, то зараз - 400 % , і ставка продовжує повільно змен- шуватись. Реальні угоди ще витримують такий процент, але їх стає все менше. Державні підприємства в своїй масі не витриму- ють таких умов кредиту. Знизилась ефективність комерційного бізнесу, чому сприяли митні обмеження, зростаючі ак??, податок на імпорт та інше. Банки пред'являють збільшені вимоги до га- рантій по поверненню кредитів. Неплатоспроможність клієнтів та відсутність надійних гарантій - основні проблеми кредитного

---------

1,2,3,4 В состоянии глубокого уныния продолжает пребывать кре- дитный рынок //"Бизнес/Финансы" - 1994 -N 18(73) - стр. 45

ринку України на даний момент.

Надлишок кредитних ресурсів, що був накопичений банками, в певній мірі відображається на збільшенні показника ліквіднос- ті. Заданими Нацбанку України, з 46 трлн.крб. пасивів, якими володіють комерційні банки, майже 3 трлн.крб. незатребувані.

Конкретно по розділу (інші комерційні банки (без банків Шта- тів, які мають доступ до дешевих кредитних ресурсів) ліквід- ність досягає 32 %, з яких 17% сформовані на добровільних за- садахбез тиску НБУ. Ставки по депозитах падають. Якщо депозити недавно приймались по ставках 350-450 %, то зараз розмістити гроші на депозит на 300 % дуже проблематично.

Максимальними ставками по депозитах станом на 28.04.1994 р. були ставки АКБ "Персональний комп'ютер" (Перкомбанку) -

700 % nf Українського кредитного банку - 680 % . Така ситуа- ція, коли ставка по депозитах майже вдвічі перебільшує ставку по кредитах, викликана необхідністю для банків терміново по- иертати гроші, але йде затримка платежів.

Різке коливання ставок по кредитах характеризується міні- мальними цифрами: 50% (КБ"Львів"), 71 % (іноваційний банк

"Тавріка"), 112% (КБ "Нордбанк") і максимальними : 553 %

(КБ"Алекс"), 520 % (КБ"Невикон-банк").

Спостерігається також достатньо різке падіння процентних ставок по кредитах в банку "Україна" з 229.4 (07.04.94) до

169.8 (21.04.94) і 180.1 (28.04.94), що пов'язане з початком видачі пільгових кредитів на посівну компанію. Пільглві ресур- си - ще одна з причин подальшого зниження попиту на комерцій- ний кредити.

Розпалюється боротьба за надійних клієнтів на кредити.

Найближчим часом можна очікувати аукціони кредитних ресурсів.

Поки що їх практикує лише Дніпропетровський "Приватбанк". Нац- банк Г планує продати біля 0.5 трлн.крб. Банк "INKO" збираєть- ся запровадити практику продажу ресурсів. "INKO" хоче працюва- ти короткими грошима - на три дні, на ніч і під дуже низькі проценти.

Звідси, можна зробити висновок, що так як обслуговування кредитами - це є створення банківських грошей, і банки, навіть в умовах інфляції, прагнуть доброго прибутку за рахунок кре- дитних ставок і тому мають тенденцію змінювати грошову пропо- зицію у проциклічному русі, то це обумовлює необідність конт- ролю за умовою пропозицією зі сторони Центрального банку -

Нацбанку України.

Потрібно перейти до продажу кредитів через аукціон. Забез- печити вільний, єдиний для всіх (у т. ч. й для уряду) доступ до кредитних ресурсів та іноземної валюти. Створити ринок кре- дитних ресурсів, щоб кожний банк міг їх купити й інвестувати у вигідний для нього проект. Надання кредитів державним підпри- ємствам має здійснюватися переважно під заклад. Разом з тим структурна перебудова народного господарства можлива лише на основі кредитних і податкових пільг. Необхідно поєднати жорс- тку фінансову політику щодо діючого виробництва з політикою дешевого кредиту для структурної перебудови народного госпо- дарства.

Грошово-кредитний механізм, емісійно-касовий режим регу- лювання грошового щбігу доволі гостро реагує на відтворення виробництва товарами для населення, заморожування коштів у не- ходових видах споживчих товарів, на створення дефіциту по ін- ших товарах, структуру товарних запасів, їх невідповідність попиту споживача.

Одним з напрямів у роботі банку в області вирішення соці- альних завдань є його контроль за використанням обігових кош- тів, природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

У сфері матеріального виробництва роль банків характери- зується ступенню їх участі в забезпеченні планів виробництва та реалізації продукції фінансовими ресурсами у вигляді позич- кових коштів. Кредити грають певну роль в джерелах формування обігових коштів тих галузей, які створюють матеріальні ресур- си для сфери споживання, в тому чмслі легкої промисловості. В сфері обігу товарів кредити складають суттєву частину в джере- лах коштів, за рахунок яких забезпечується реалізація спожив- чих вартостей.

Банки несуть свою відповідальність перед державою. Їх вне- сок в економіку є прискорення виробництва через грошово-кре- дитні інструменти. Банки відповідають перед законом по двох напрямах : по-перше, вони повинні мати обов'язкові резерви в

НБУ, свій страховий та резервний фонди, дотримуватись встанов- лених економічних нормативів, і по-друге, зберігати таємницю по операціях, рахунках і вкладах банку, його клієнтів та ко- респондентів.

У всьому світі за банками встановлений досить жорсткий контроль.

ІІ. ФУКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ ЛЬВІВЩИНИ В УМОВАХ

КРИЗОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКИХ

ВІДНОСИН У СТАНОВЛЕННІ НОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.

Банківська мережа Львівської області станом на 01 січня 1994 року характеризувалася наявністю на території області установ банків:

- обласної дирекції банку "Україна" АК з 23 відділеннями в районах області;

- обласного управління Промінвестбанку України з 10 відді- леннями;

- обласної дирекції АК "Укрсоцбанку" з трьома відділеннями;

- обласного управління Ощадного банку з 29 відділеннями і

611 філіями і агенствами в кожному районі м.Львова і області;

- відділення державного "Укрсімбанку".

Ці установи банків не являються юридичними особами. Всі контрольні функції щодо дотримання ними економічних нормати- вів, міжбанківських відносинпо їх рефінансуванню здійснюються безпосередньо НБУ;

- 12 юридично самостійних акціонерно-комерційних банків з

20 філіями, із них на території області - 8 і за межами облас- ті в Україні - 12;

- філії Дніпропетровського АКБ "Приватбанку";

- філії Рівненського АКБ "Економбанку";

- філії банку "Відродження" (м.Київ);

- філії Закарпатського "Лісбанку".

По кількості функціонуючих комерційних банків Львівська об- ласть посідає одне з ведучих місць в республіці (орієнтовно - четверте після Київської, Харківської і Дніпропетровської об- ластей).

В цілому банками обслуговуються понад 21 тис. підприємств, організацій (юридичних осіб), із них "малими" комерційними банками - 5.8 тис.

Загальний обсяг кредитних вкладень банківської системи об- ласті на 01.11.1993 р. складав 783.1 млрд.крб. і збільшився у порівнянні з відповідним періодом минулого року в 13.8 р., а з початку року в 12 разів.

Ріст кредитних вкладень має місце по всіх банках (див дода- ток N 1).

По об'ємах заборгрваності по позиках банків наша область займає одне з останніх місць в Україні (19), а по темпах при- росту - 11 (див. додаток N2).

Нестабільність економічної ситуації в республіці не сприяє розвитку довгострокових вкладень в економіку, які становлять станом на 01.11.1993 р. лише 5.6 % загальної суми капіталовк- ладень.

Переважна частина кредитних вкладень майже 90 % здійснюєть- ся банківськими структурами "великих" республіканських акціо- нерно-кредитних банків.

Більша половина - 52.3 % кредитних вкладень області станов- лять кредитні. надані установами

---------------------------

Тут і далі в даній главі подаються дані з довідки Про гро- шово-кредитні відносини в господарстві Львівської області за

1993 р., яка була розроблена обласним управлінням НБУ і надана

Комітету економіки і розвитку території Львівської області.

банку "Україна" АК (409.4 млрд.крб.).

На долю обласного управління Промінвестбанку і його 11 від- ділень припадає 146.5 млрд.крб., або 18.7 % кредитних вкладень області&

По обласній дирекції Укрсоцбанку кредитні вкладення склали

147.9 млрд.крб., або 18.9 % відповідно.

На долю "малих" комерційних банків приходиться 40.8 млрд.крб., або 5.2 % загальної суми кредитних вкладень.

Одним із значних по розміру кредитних вкладень серед цих банків є АТ Західно-український комерційний банк, на долю яко- го припадає 11.6 млрд.крб.6 або 15 % ; АК "Електронбанк" - 8.5 млрд.крб., або 11 % відповідно; Селянський комерційний банк

"Дністер" - 8.1 млрд.крб. або 1.0 % відповідно.

Станом на 01.01.1994 комерційними банками області мобілізо- вано кредитних ресурсів, в основному за рахунок : власних ресурсів банків (прибуток і фонди банку) 369.3 млрд.крб., або 11.7 %;

- залучених ресурсів у вигляді залишків на розрахункових, поточних, бюджетних рахунках госпорганів, державних страхових компаній - 1240.4 млрд.крб.;

- депозитів - 35 млрд.крб.

- вкладів населення - 44.8 млрд.крб.

- ресурсів, придбаних в інших комерційних банках - 35.1 млрд.крб., з них централізованих - 7.7 млрд.крб.

Переважна частина кредитних ресурсів спрямована в держав- ний, колективний сектори виробництва, зокрема :

- державним підприємствам - 477.4 млрд.крб. або 61. % ;

- сільськогосподарським - 134.2 млрд.крб. або 17.1 %;

- споживчій кооперації - 42.5 млрд.крб. або 5.4 % ;

- орендарям у промисловості 15.8 млрд.крб. або 2 % .

Станом на 01.01.94 кредитні вкладення в діяльність комер- ційних структур склали понад 89 млрд.крб. або 11.4 % загальної суми кредитних вкладень.

Виключно ці господарські формування на 01.01.94 володіли кредитом комерційних банків "Верховина" - 1.2 млрд.крб., "Га- лицький " - 2.6 млрд.крб., філії "Лісбанку" - 1.2 млрд.крб., відділення "Укрексімбанку" - 2.7 млрд.крб., АКБ "Львів Вест" -

6.7 млрд.крб., КБ "Гале" - 1.0 млрд.крб. (див. додаток N 3).

_Львівській дирекції .банку "Україна" АК передані кредитні ресурси для кредитування сільського господарства на суму 15 млрд.крб. по ставці, нижчій від облікової ставки Національного банку на 90 %, тобто по ставці 150 % .

На суму 2.1 млрд.крб. надано пільгових (під 150 %) креди- тів клієнтам банку "Україна" . Підприємствам торгівлі і спо- живчої кооперації надано кредити на заготовку запасів товарів на зиму в сумі 3.1 млрд.крб.

Починаючи з 1989 р. облуправління банку "Україна" АК фі- нансує 6 фундаментальних розробок з таких напрямків, як "охо- рона здоров'я", "ресурссоцзбереження", "екологія". При цьому закінчені дві розробки по охороні здоров'я, які не мають ана- логів у вітчизняній і світовій практиці. До них, наприклад, належить виготовлення зубних мостовидних протезів без бормаши- ни, яке впроваджене в лабораторії ЦНДЛа Львівського медінсти- туту. Однак, для впровадження в практику зубопротезування на- селення без обробки зубів необхідно створити клініку.

Здійснюється також широка благочинна діяльність. За 9 міся- ців надано благодійної допомоги в сумі 345 млн.крб., в т.ч.:

- на розвиток культури і освіти - 130 млн.крб.;

- на розвиток спорту - 105 млн.крб.;

- на духовне відродження - 65.8 млн.крб.;

- милосердя - 35.0 млн.крб.

За 1993 рік банк сплатив в бюджет податок в сумі 46.1 млрд.крб.

Разом з тим є ряд проблем, які ускладнюють роботу банку і в кінцевому результаті погіршують становище його клієнтів.

Проблемою номер один залишається забезпечення ризику банку в поверненні кредитів й плати за них: відсутні крупні страхові організації, механізм застави майна надзвичайно громіздкий і дорогий для підприємств: нотаріальні контори стягують за оформлення договору застави 5% від суми. Враховуючи, що підп- риємства базових галузей користуються, як правило, великими сумами кредитів, оформлення договорів застави для них стало проблемою.

Хоча банк кредитує базові галузі промисловості, централізо- вані кредитні ресурси від НБУ, банк "Україна" АК практично не отримує. Станом на 01.01.1994 р. регіональним управлінням бан- ку відраховано в фонд регулювання кредитних ресурсів НБУ 70.2 млрд.крб., а отримано від Нацбанку ресурсів тільки 17.0 млрд.крб. під цільові державні програми. Доля централізованих ресурсів в пасивах банку складає тільки 2.9 %.

Відчувається також гостра нестача у виробничих приміщеннях, в зв'язку з чим банк змушений відмовляти в прийомі на обслуго- вування нових клієнтів, не має можливостей покращити умови обслуговування тих господарських одиниць, які ще клієнтами банку.

Акціонерно-комерційний агропромисловий банк "Україна" є найбільшим банком нашої держави і ринку.

Відділення банку "Україна" відкриті в кожному районі облас- ті, а також в м. Львові, Ходорові, Добромилі і Рава-Руській.

Крім того, відкрита філія и м. Судова Вишня, готуються до відкриття філії в містах Лопатині, Комарно, Н.Роздолі.

Дирекція і підпорядковані їй відділення банку обслуговують близько 8.7 тисяч господарств, підприємств та організацій різ- них галузей, в тому числі більше 2 тисяч підприємств та орга- нізацій агропромислового комплексу, фермерів та інших сільсь- когосподарських товаровтробників.

Станом на 01.01.1994 року доля статутного фонду дирекції банку "Україна" по Львівській області в статутному фонді скла- дала 5.2 млрд.крб. і зросла порівняно з 1992 р. в 19.5 р.

Загальна кількість акціонерів по області, що володіють простими акціями банку - 6.8 тисяч проти 3.9 тисяч на

01.01.1993 р.

Основне завдання банку "Україна" та його відділень на міс- цях є найбільш повне забезпечення потреб господарств і підпри- ємств, в першу чергу агропромислового комплексу, в кредитах.

Станом на 01.01.1994 р. в народне господарство області нап- равлено 493 млрд.крб. кредитів, в т.ч. короткотермінових - 475 млрд.крб., довготермінових - 18 млрд.крб.

В 1993 р. основні суми кредитів, що надавались, були нап- равлені на виконання урядових програм.

Відділення банку області видали 234 млрд.крб. кредитів, в т.ч. :

- хлібоприймальним організаціям, плодоовочевим комбінатам, іншим переробним підприємствам АПК та заготівельним організа- ціям споживчої коопераціїдля фінансування сільськогосподарсь- ких товаровиробників за продажу продукції в державні ресурси -

198 млрд.крб. із сплатою позичальниками 2% річних;

- для проведення робіт по заготівлі комбікормів, засобів хімізації, підготовці виробничих потужностей до переробки, за- купівлю паливом - 36 млрд.крб.; із стягненням 30 % річних.

Середні процентні ставки на короткотермінових кредитах за

1993 р. склали 78.5 %, по довготермінових - 88.1 %.

За минулий 1993 рік в цілому по дирекції сплачено в бюджет

33.1 млрд.крб. у вигляді прибуткового податку на дохід, в тому числі у місцевий бюджет - 16.5 млрд.крб. Крім того, перерахо- вано 1.8 млрд.крб. на державне соціальне страхування.

За рік дирекцією і відділеннями банку "Україна" АК області направлено на благочинну діяльність і спонсорство 285.4 млн.крб., в тому числі на підтримку комунального господарства м. Львова і м.Вінники - 30.4 млн.крб., на розвиток культури -

12.6 млн.крб., освіти - 19 млн.крб., духовне відродження - 9 млн.крб., милосердя - 117.5 млн.крб. та інше.

У всіх відділеннях банку впроваджена система електронних платежів, на що використано 325 млн.крб. власних коштів банку.

_Львівське регіональне управління Промінвестбанку .обслуговує понад 300 господарських одиниць і 17 000 фізичних осіб - вкладників. Серед його клієнтів більшість великих промислових підприємств міста та області. Оплачений статутний фонд банку складає 12 млрд.крб., що дозволяє в основному задовільнити потребу в кредитах не тільки малих і середніх, а й найбільших великих підприємств області.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5