1. Визначити груповий параметричний показник за технічними параметрами;
2. Визначити груповий параметричний показник за економічними параметрами;
3. Визначити інтегральний показник конкурентноздатності;
4. Порівняти інтегральний показник з еталоном і зробити висновок про рівень конкурентноздатності товару.
Груповий параметричний індекс по технічних та економічних параметрах визначається залежністю:
[pic] (3) ; де аі – значення впливу одиничного показника, долі одиниці; pi – параметричний індекс.
Таблиця 2
Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами
|№ |Одиничний показник |Значення|Значення|Оцінка|Параме-|Груповий| |п/п| |% |, долі | |тричний|параме-т| | | | |одиниці | | |ричний | | | | | | |індекс |індекс | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |1. |Швидкість нагрівання води |40 |0,4 |5 |1 |0,4 | |2. |Наявність фільтру |20 |0,2 |3 |0,6 |0,12 | |3. |Нагрів (поверхня) |5 |0,05 |4 |0,75 |0,0375 | |4. |Тривале зберігання тепла |20 |0,2 |4 |0,75 |0,15 | |5. |Метод нагрівання |15 |0,1 |4 |0,75 |0,1125 | | |ВСЬОГО |100 |1 |- |- |0,82 |
В колонці 4 вказано значення одиничного показника в долях одиниці (колонка 3 /100). Параметричні індекси (колонка 6) визначаються на основі тестування споживачів (колонка 5), тобто по оцінці, яку отримав кожен із 5 параметрів. Оцінці “відмінно” відповідає параметричний індекс 1, “добре” – 0,75, “задовільно” – 0,6, “з недоліками” – 0,2, “з великими недоліками” – 0,1.
Колонка 7 – добуток параметричного індексу (колонка 6) та значення відповідного одиничного показника в долях одиниці (колонка 4). Значення отримане у рядку “ВСЬОГО” колонки 7 і є тим значенням групового параметричного індексу за технічними параметрами.
Аналогічно визначається груповий параметричний індекс за економічними параметрами. До економічних параметрів відносять: енергомісткість виробу, вартість ремонтів, експлуатаційні затрати, вартість запчастин, сервісне обслуговування. Розрахунок проводять в табличній формі аналогічно таблиці 2.
Таблиця 3
|№ |Одиничний показник |Значення|Значення|Оцінка|Параме-|Груповий| |п/п| |% |, долі | |тричний|параме-т| | | | |одиниці | | |ричний | | | | | | |індекс |індекс | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |1. |Енергомісткість |25 |0,25 |4 |0,75 |0,1875 | |2. |Вартість ремонту |20 |0,2 |4 |0,75 |0,15 | |3. |Експлуатаційні затрати | 40 |0,4 |5 |1 |0,4 | |4. |Вартість запчастин |10 |0,1 |3 |0,6 |0,06 | |5. |Сервісне обслуговування |5 |0,05 |3 |0,6 |0,03 | | |ВСЬОГО |100 |1 |- |- |0,8275 |
Розраховується інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою
[pic] (4); де [pic] - груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними параметрами;
[pic] - груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними параметрами.
Отримане значення інтегрального показника порівнюємо із аналогічним значенням товару зразка (див. вихідні дані, табл. 1, № 4).
К = 0,82/0,8275 =0,99 приблизно 1
1.5. Планування ціни на товар підприємства
Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції.
При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції.
Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку.
Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення.
В курсовій роботі рекомендується використати метод орієнтований на забезпечення максимального прибутку.
В першу чергу необхідно встановити залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння “кривої попиту”. Зобразимо “криву попиту” (див. рис. 2) згідно вихідних даних, табл. 10.
Для встановлення рівняння “кривої попиту” доцільно використати канонічне рівняння прямої, оскільки, як видно з рис. 2, залежність має лінійний характер.
Канонічне рівняння прямої має вигляд: [pic].
Таким чином, щоб встановити залежність між ціною і попитом необхідно взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри лінійного рівняння.
Дані для побудови кривої попиту мають вигляд: |Ціна (Ц), грн. |10 |20 |30 |40 |50 | |Попит (N), шт. |32000 |24000 |16000 |8000 |0 |
Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:
Спростивши даний вираз отримаємо:
N=-800*Ц+40000;
Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-800; в=40000.
Нехай була встановлена залежність:
N = a*Ц + в (5);
Де N – попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;
Ц – ціна на одиницю продукції, грн.; а, в – параметри лінійного рівняння.
Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):
П = Д – В (6);
П = 230622-200321= 30301
Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц):
Д = N * Ц (7);
Д = 5320*43,35=230622
Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:
В = ВЗМПЛ * N + ВПОСТПЛ (8);
В = 36,70*5320+5077=200321
Де ВЗМПЛ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції в плановому році, грн., див. вихідні дані, табл. 1 № 6;
N – обсяг реалізації, шт.;
ВПОСТПЛ - постійні затрати підприємства в плановому році, грн., див. вихідні дані, табл. 1 № 5.
З формул (6), (7), (8) отримаємо:
П = N * Ц – ВЗМПЛ * N – ВПОСТПЛ (9);
П = 5320*43,35-(36,70*5320)-5470 = 30301
Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від ціни:
П = f (Ц) = а * Ц2 + в * Ц – ВЗМПЛ * а * Ц – ВЗМПЛ * в – ВПОСТПЛ = а * Ц2 + (в – ВЗМПЛ * а)Ц – (ВЗМПЛ * в + ВПОСТПЛ) (10);
Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц):
П’ = 2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) (11);
Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення:
2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) = 0 [pic]
[pic] (12);
Ц= Ѕ(36,70-40000/(-800)) = 43,35
зобразимо графічно:
1.6. Прогнозування об’ємів пО1.6.Прогнозування об”ємів продажу товарів підприємства.
Необхідно зазначити, що точних методів визначення майбутнього об’єму продажу товарів не існує. В попередньому параграфі було встановлено ціну на одиницю продукції, при якій буде досягнуто максимального прибутку. Маючи залежність N = а * Ц + в (5) , можна отримати приблизне значення обсягу реалізації продукції у плановому році в натуральних одиницях.
N=-800*43,35+40000=5320
2. Планування використання ресурсів підприємства для забезпечення виконання виробничої програми
2.1. Планування виробничої програми підприємства
Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості, вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню нових виробничих потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті.
Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральних показниках, плану виробництва у вартісному виразі.
План виробництва продукції в натуральному виразі приводить показники випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості в фізичних одиницях виміру (тонах, м2, м3, шт.).
План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий дохід); товарна продукція; валова продукція.
Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою організацією.
Плановий обсяг реалізованої продукції QРПЛ визначається за формулою:
[pic], (13)
Qпл Р = (101473,68+26700+16700)=144873,68 де QTіПЛ – обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах підприємства, див. формула (15);
?QПзіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі підприємства на початок і кінець планового періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 7;
?QПвіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої, але не оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 8; n – кількість видів товарної продукції.
Розрахуємо план випуску продукції в натуральних показниках в плановому році (QВіПЛ). Її величину приймаємо рівною на 10…15 % відсотків більшою за плановий обсяг реалізації продукції (N):
[pic], (14);
QплВі = 5320*1,1=5852 де N – плановий обсяг продажу продукції в натуральних показниках, див. параграф 1.6.; n – кількість видів товарної продукції (приймаємо 1).
Товарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових одиниць товару (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих, відправлених на склад готової продукції підприємства), призначених для капітального ремонту підрозділів підприємства власними силами, інструментів та оснасток власного виробництва.
Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою:
[pic], (15);
QплТі=(5852*43,35)+(5852 *43,35)*0,2= 101473,68
де QВіПЛ – план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках, див. формула (14);
Ці – оптова ціна одиниці і-го виду продукції, див. формула (12); n – кількість видів товарної продукції;
QП.Р.і – обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн. Приймаємо рівним 20...25 % від плану випуску продукції у вартісних показниках (QВіПЛ * Ці); m – кількість видів робіт промислового характеру.
Валова продукція включає вартість всієї виготовленої продукції і виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва. Вона оцінюється в порівняних цінах. Обсяг валової продукції розраховується за формулою:
QВАЛ=QТі+(QЗ.К-QЗ.П)+(QІ.К-QІ.П) (16);
Qвал = 101473,68+(1600-11700)+(6000-8700)= 88673,68
де QЗ.К., QЗ.П – залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі на кінець і початок періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 9;
QІ.К., QІ.П. – залишки інструментів і оснастки власного виробництва на кінець і початок періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 10.
На основі приведених розрахунків складаються форми (див. табл.3, 4.):
План виробництва і реалізації продукції підприємства в натуральному виразі |Найменування продукції |Кількість продукції в натуральному виразі |Базисни| | | |й | | | |період | | | |(на 5% | | | |менше | | | |за | | | |план) | | |очікуване|План |в тому числі по кварталах | | | |виконання| | | | | |(факт) | | | | | | | |1 |2 |3 |4 | | |1. Державне замовлення (5% від QВПЛ)292,6 | | Виробництво профілюючих | | |73,15 |73,15 |73,15 |73,15 |277,97 | |видів продукції, всього |292,6 |292,6 | | | | | | |в тому числі: - експорт | |29,26 |7,31 |7,31 |7,31 |7,31 |27,8 | | - нова | |58,52 |14,67 |14,67 |14,67 |14,67 |55,59 | |продукція | | | | | | | | |2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від QВПЛ)5559,4 | |2.1. Готові вироби, всього |400,28 |4447,5|1111,8|1111,8|1111,8|1111,8|4225,14| |в тому числі: - експорт | | |8 |8 |8 |8 | | |- нова продукція | |444,75|111,19|111,19|111,19|127,90|442,51 | | | | | | | |8 |442,51 | | | |444,75|111,19|111,19|111,19|127,90| | | | | | | | |8 | | |2.2. Продукція із |500,35 |555,94|138,99|138,99|138,99|138,99|528,14 | |давальницької сировини | | | | | | | | |2.3. Роботи промислового |100,07 |111,19|27,8 |27,8 |27,8 |27,8 |105,63 | |характеру і послуги на | | | | | | | | |сторону | | | | | | | | |2.4. Вироби і |250,17 |277,97|69,49 |69,49 |69,49 |69,49 |264,07 | |напівфабрикати власного | | | | | | | | |виробництва, які включені в| | | | | | | | |товарну і валову продукцію | | | | | | | | |2.5. Інші види продукції |155,1 |166,78|41,7 |41,7 |41,7 |41,7 |158,44 | |Всього |5266,8 |5852 |1463 |1463 |1463 |1463 |5559,4 |
Таблиця 4
План виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі
|Найменування продукції |Кількість продукції в грошовому виразі | | |В цінах |В цінах |в т. ч. по кварталах | | |базисного|плановог| | | |року |о року | | | | | |1 |2 |3 |4 | |1. Державне замовлення (5% від QВПЛ) | |Виробництво профілюючих видів |15221,05 |12684,21|3171,05|3171,0|3171,0|3171,0| |продукції, всього |1522,11 | | |5 |5 |5 | |в тому числі: - експорт |3044,21 |1268,42 |317,11 |317,11|317,11|317,11| |- нова продукція | |82536,84|634,21 | | | | | | | | |634,21|634,21|634,21| |2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від QВПЛ) | |2.1. Готові вироби, всього |231359,0|192799,2|48199,8|48199,|48199,|481,99| |в тому числі: - експорт |4 | | |8 |8 |,8 | |- нова продукція |28919,88|24099,9 |6024,98|6024,9|6024,9|6024,9| | | |24099,9 | |8 |8 |8 | | |28919,88| |6024,98|6024,9|6024,9|6024,9| | | | | |8 |8 |8 | |2.2. Продукція із давальної |28919,88|24099,9 |6024,98|6024,9|6024,9|6024,9| |сировини | | | |8 |8 |8 | |Роботи промислового характеру і |5783,98 |4819,98 |1205 |1205 |1205 |1205 | |послуги на сторону | | | | | | | | Вироби і напівфабрикати |14459,94|12049,95|3012,49|3012,4|3012,4|3012,4| |власного виробництва, які | | | |9 |9 |9 | |включені в товарну і валову | | | | | | | |продукцію | | | | | | | | Інші види продукції |8675,96 |7229,97 |1807,49|1807,4|1807,4|1807,4| | | | | |9 |9 |9 | |Всього |304421,0|253684,2|6342,05|6342,0|6342,0|6342,0| | |4 | | |5 |5 |5 |
При заповненні колонки “Кількість продукції в грошовому виразі в цінах планового року” – дані з табл. 3, колонка “План” перемножуються на ціну (12).
При заповненні колонки “В цінах базисного року” використовується індекс цін, дивись вихідні дані, табл. 1, № 14.
2.2. Планування виробничої потужності підприємства
Виробнича потужність підприємства – це потенційно максимально можливий випуск продукції необхідної якості в номенклатурі, передбаченій на плановий період при повному використанні обладнання та виробничих площ при заданому режимі роботи, прийнятій технології та організації праці.
Діюча потужність підприємства (цеху, лінії) відображає потенційну здатність виготовити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбачену планом номенклатури.
Діючу потужність характеризують декілька показників: потужність на початок планового періоду (вхідна); потужність на закінчення планового періоду (вихідна); середньорічна потужність.
Середньорічна потужність (МС.Р.) обчислюється як середньозважена величина, додаванням до вхідної потужності середньорічного приросту і відніманням середньорічного вибуття потужностей, тобто за формулою:
[pic], (17);
М С.Р. = 9330+1/12*(570*(12-1)+470*(12-2)+770*(12-3)+970*(12-4)+170*(12- 5)+20*(12-6)+470*(12-7)+170(12-8)+420*(12-9)+320*(12-10)+270(12-11)+280*(12-
12))=12010,83 од.
де МП – вхідна виробнича потужність, див. вихідні дані, табл. 1, № 11;
?Мі – приріст (“+”) або вибуття (“–”) виробничих потужностей в і-му місяці, див. вихідні дані, табл. 1, № 12; і – номер місяця.
При цьому вихідна потужність (яка буде вхідною в наступному році) розраховується за формулою:[pic] (18);
Мк = 9330+(570+470+770+970+170+20+470+170+420+320+270-80)= 13870од.
2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми
На виробничу програму в основному впливає фонд часу роботи виробничого обладнання, який залежить від режиму роботи підприємства. Планування фонду робочого часу (ФРЧ) здійснюється з метою визначення кількості робочих днів (годин), що будуть фактично відпрацьовані одним працівником або одиницею обладнання протягом планового року. Визначення планового ФРЧ здійснюється у табличній формі:
Таблиця 5
Баланс робочого часу на _2003_рік |№ |Показник |Фонд часу | |п/п| | | | | |працівника |підприємства | |1 |2 |3 |4 | |1. |Загальна кількість календарних днів |365 |365 | |2. |Кількість неробочих днів: | | | | |в т. ч. святкових |10 |10 | | |вихідних |104 |104 | |3. |Кількість календарних робочих днів | | | | |(номінальний фонд робочого часу) |251 |251 | |4. |Невиходи на роботу, всього: |38 |1 | | |чергові і додаткові відпустки |26 | | | |відпустки по вагітності |- | | | |виконання державних обов’язків |- | | | |через хворобу |12 | | | |навчання |- | | | |неявка з дозволу адміністрації |- | | | |прогули |- |1 | | |простої |- |- | |5. |Корисний ФРЧ |213 |250 |
2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання
Після розрахунку цехових планів виробництва визначають ступінь відповідності виробничій програмі кожного робочого місця та його виробничої потужності. Вирішення цієї задачі складається з розрахунку дійсного фонду часу роботи обладнання та часу, необхідного для виконання запланованої для цеху виробничої програми. В результаті порівняння цих величин визначають: коефіцієнт завантаження обладнання; пропускну спроможність обладнання; резерв або дефіцит обладнання.
Для галузей з безперервним процесом виробництва коефіцієнт завантаженості машин, обладнання визначається як відношення річного обсягу випуску продукції до суми добутків добової продуктивності роботи одиниці обладнання на річний фонд часу роботи одиниці обладнання:
[pic] (19);
К ЗАВ = 5852/12010,83*0,996 = 0,485
де QВПЛ – виробнича програма по і-му агрегату в натуральних показниках або річний обсяг випуску продукції, див. формула (14);
МС.Р. – середньорічна потужність, див. формула (17);
[pic] – коефіцієнт використання фонду робочого часу, розраховується як відношення корисного фонду робочого часу підприємства до номінального, див. табл. 5;
[pic]= 250/251=0,996
2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах
Основне виробництво - потреба в сировині та матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат розраховують методом прямого рахунку. Якщо один і той самий вид матеріалу використовується для виготовлення декількох виробів, то потреба в ньому обчислюється за формулою:
[pic], (20); де НQi – норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці і-ї продукції, див. вихідні дані, табл. 1, № 13;
QВПЛ – обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді, див. формула (14); n – кількість видів продукції, для виготовлення якої використовують даний матеріал.
Незавершене виробництво – потреба в матеріалах для виконання плану незавершеного виробництва розраховується з врахуванням тривалості виробничого циклу і планового випуску продукції визначається за формулою:
Страницы: 1, 2, 3
