Ділянки розпізнавального фарбування варто наносити в найбільш складних і небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, у місць сполук, фланців, у місць відбору проб і установки СТОСІВ, у місцях проходження трубопроводів через стіни, перегородки, перекриття, на уведеннях і висновках з будинків і т.п. ) не рідше чим через 10м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках через 30-60 м на зовнішніх магістральних трасах.
Ширину ділянок розпізнавального фарбування необхідно приймати залежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції):
- для труб діаметром до 300 мм - більше чотирьох діаметрів;
- для труб діаметром більше 300 мм - більше двох діаметрів.
Дозволяється наносити ділянки розпізнавального фарбування на трубопроводи діаметром більше 300 мм у вигляді смуг висотою більше 1/4 окружності трубопроводу, ширина смуг повинна відповідати зазначеним розмірам.
У виробничих цехах електростанцій передбачені місця для установки електрозварювального встаткування, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварюваннях робіт.
Матеріали, вироби, устаткування і його деталі, що перебувають на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, покладені на вирівняних утрамбованих площадках, які взимку очищають від снігу й льоду.
Відстань від матеріалів і встаткування до брівок котлованів і траншів варто визначати розрахунком на стійкість укосів, але воно повинне перевищувати 1 м.
Розкриті для проведення робіт камери й ділянки трубопроводу підземної прокладки повинні мають захисні огородження, на яких установлені попереджуючі написи й знаки безпеки, а вночі - висвітлення.
Сигнальні дорожні знаки й висвітлення на щитах повинні забезпечувати достатню видимість місця огородження з усіх боків можливого проїзду автотранспорту й проходу пішоходів.
На підприємстві повинен бути перелік всіх газонебезпечних місць, а також приміщень (у тому числі й підземних спорудженнях) зі шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу).
У входу в ці приміщення вивішені знаки безпеки - для попередження про наявність шкідливих речовин і про можливості пожежі й вибуху.
Всі теплообмінні апарати, паропроводи, водопроводи, що працюють під тиском, обладнані запобіжними клапанами, відповідно до правил техніки безпеки при обслуговуванні теплообмінних апаратів і трубопроводів. Застосовуються важільні, пружинні й імпульсні клапани.[46]
Для харчування електроустаткування передбачене використання мережі трифазного змінного струму із глухозаземленної нейтраллі напругою 220, 380, 1000 У, 6кв, 35кв, з ізолюючої нейтраллю або що компенсує, 110кв і вище ефективна заземлена нейтраль.
Машзал згідно ПУЕ, ставиться до приміщення особливо небезпечному, тому що характеризується наявністю більше 1-го умови, підвищеної небезпеки: висока температура (вище 30 0С), струмопровідні підлоги, можливості одночасного дотику людини з маючими сполуку із землею металоконструкціями будинків, технологічним апаратам з однієї сторони й до металевих корпусів – з іншої.
На Зуєвській ТЕС використовується електроустаткування до електроустановок напругою 220В, 380В, 6кВ, 24кВ, 110кв, 220кВ, 330кВ; частотою струму = 50 Гц.
Передбачаються заходи попередження електричної небезпеки:
1) Сигналізація;
2) Маркування фази й мережі;
3) Блокування. Вони включаються при ушкодженні якої-небудь мережі в мережі або комунікації.
У машзалі передбачаються електрозахисні засоби (основні й допоміжні).
Основні захисні засоби:
більше 1000 В:
1. ізольовані й вимірювальні штанги;
2. ізольовані й вимірювальні кліщі;
3. покажчики ВН;
4. спеціальні пристосування;
менш 1000 В:
1. діелектричні рукавички;
2. покажчики НН;
3. струмовимірювальні кліщі;
4. монтерський інструмент із ізольованими рукоятками;
Додаткові захисні засоби:
більше 1000 У:
2. діелектричні боти й калоші;
3. ізольовані підставки;
менш 1000 У:
1. боти й калоші;
2. ізольовані підставки;
3. діелектричні килимки.
Також захисними заходами є:
- захисні заземлення - (заземлення металевих корпусів тепломеханічного устаткування);
Всі електроустановки укомплектовуються необхідним переліком захисних засобів і інструментом, які є невід'ємною частиною ЕУ.
При використанні захисних засобів необхідно:
1. перевірити на справність;
2. чи не минув строк періодичних випробувань.
Користуватися несправними й невипробуваними ЗС заборонено.
При експлуатації ЕУ виконують наступні заходи:
1. відключення Е У, на якій будуть вироблятися роботи й використання мер проти помилкового або мимовільного включення;
2. на проводах комутаційних апаратів вивішуються заборонні плакати;
3. перевірка відсутності напруги (більше 1000 В - УВН-80, менш 1000В - ТИ-2);
4. накладення переносних заземлень на всі висновки відключеної ЕУ з усіх боків (мідним, гнучким, голим проведенням): до 1000У – S 16мм2, вище 1000У – S 25 мм2;
5. огородження робочого місця й вивішування попереджувальних плакатів.
8.2 Гігієна праці й виробнича санітарія
Основними щкідливостями в машзале можна також уважати загазованість і запиленість (газоподібні, пил), надлишкове тепло, вібрацію.
Джерелом виділення газу служать газо-зварені апарати (аргон), водень (для охолодження генератора). Ці речовини, проникаючи в організм людини при подиху, через шкіру, викликають отруєння й захворювання.
Мікроклімат у виробничому приміщенні визначається характером виробництва, періодом року й категорією роботи.
Роботи, виконувані робочим персоналом, по вазі ставляться до категорії середньої ваги II-б, тому що виконуються коштуючи, пов'язані з ходьбою, перенесенням ваг (до 10 кг) і супроводжуються фізичною напругою ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 , ДСН 3.3.6.042 - 99.
Для забезпечення нормального мікроклімату в робочій зоні відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042 - 99 установлюються оптимальні й припустимі параметри температури, відносної вологості, швидкості руху повітря залежно від пори року й категорії робіт з вазі [46],[50].
Таблиця 8.3 Нормовані параметри мікроклімату в робочій зоні
Період року
Категорія робіт
Температура повітря, t°C
Відносна вологість, φ%
Швидкість руху повітря, V м/c
опт.
допуст.
Холодний
середня вага IIб
17-19
15-21
40-60
75
0,2
не більше 0,4
Теплий
середня вага
IIб
20-22
15-27
70 при 25°C
0,3
0,2-0,5
Підтримка наведених у таблиці 8.3 значень параметрів рекомендується в теплий період року за допомогою вентиляції, а в холодний період року - за допомогою системи опалення й вентиляції із зосередженою подачею повітря.
У виробничих приміщеннях передбачається природна й штучна вентиляція. Природна вентиляція передбачається неорганізована, а штучна вентиляція загальобмінна (припливно-витяжна).
По зоровій характеристиці роботи, виконувані обслуговуючим персоналом, ставляться до V розряду підрозряду в, норма освітленості 200 лк, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006.
У виробничому приміщенні мазала передбачається природне висвітлення бічне однобічне, за рахунок скління площею 30% від всієї стіни. Нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) визначається по формулі:
е=е× m
де, е – значення КПО згідно ДБН В. 2.5. - 28 – 2006, 0,6%
m - коефіцієнт світлового клімату, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006, 0,9%
е=0,6* 0,9=0,54%
Також передбачається штучне освітлення: робоче, аварійне, евакуаційне. Робоче штучне освітлення комбіноване (загальне й місцеве). Для створення необхідної освітленості на робочих місцях передбачається застосування світильників типу
ППР - 500, ПМП -500, ПМП - 2?100 з лампами накалювання, і з люмінесцентними лампами (типу УВЛН - 4?80 - 2, ПЛУ - 3?80 Б)
Аварійне освітлення повинне забезпечувати на робочих поверхнях не менш 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення, не менш 2 лк на робочому місці.
Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати на робочих поверхнях по лінії основних проходів у приміщеннях не менш 0,5 лк. Для аварійно-евакуаційного освітлення застосовують лампи накалювання, люмінесцентні лампи тільки в приміщеннях, де температура повітря й за умови харчування ламп у всіх режимах змінним струмом.
Розрахунок штучного освітлення
Розрахунок штучного освітлення робимо по методу коефіцієнта використання світлового потоку.
Цей метод дозволяє визначити світловий потік, створений лампами й розрахувати освітленість у робочому приміщенні або по заданому рівні освітленості визначити необхідна кількість світильників.
Розрахунок робимо методом коефіцієнта використання світлового потоку.
Приміщення має площа освітлення S = 54×120 = 6480м2, висота підвісу світильників 22,1м, освітленість Е = 150ЛК.
Коефіцієнти корисної дії приймаємо [45]:
– світильника: З = 42% = 0,42
– приміщення: П = 82% = 0,82
Коефіцієнт використання світлового потоку дорівнює:
ДО = З(П = 0,42(0,82 = 0,344
Визначаємо світловий потік ряду світильників
,
де Е - освітленість приміщення;
k - коефіцієнт запасу, k=1,5;
S - площа приміщення
z - коефіцієнт мінімальної освітленості, для люмінесцентних ламп; z=1,1
К - коефіцієнт використання світлового потоку;
N - кількість рядів.
По [45] вибираємо люмінесцентну лампу ЛБ 40, світловий потік, що дорівнює 2850лм.
Визначаємо кількість ламп в одному ряді:
Кількість світильників в одному ряді:
Визначаємо світловий потік на один світильник:
Малюнок 8.1 Схема розташування світильників
8.2.4 Шум
Шум.
Основне джерело шуму на станції є паровий казан, турбіна, генератор, вентилятор, насос, трансформатори й ін. устаткування.
При впливі шуму на організм людини відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Шум у машзалі, котельному відділенні широкосмуговий, по тимчасовій характеристиці - постійний [44].
Стіни приміщення БЩУ виготовляють зі звуковбирного матеріалу. Для робочі засоби спеціального захисту - протиударна каска, навушники противошумні або вкладиші противошумні.
Значення звукового тиску й віброшвидкості наведені в таблиці 8.4.
Передбачається забезпечення працюючого персоналу спецодягом, спецвзуттям, касками, рукавицями. Якщо робота пов'язана зі шкідливим виробництвом видаються індивідуальні засоби захисту - респіратори, захисні окуляри, захисні засоби від шуму й вібрації [40].
Найбільш характерними причинами виникнення пожежі є:
- порушення правил експлуатації електроустановок;
- застосування несправних освітлювальних приладів, проводки;
- порушення технологічних режимів роботи устаткування;
- відсутність і несправність технічних засобів по попередженню аварій;
- відсутність блискавковідводів.
Машзал, котельне й деаераторне відділення ставляться до категорії Г пожежної й вибухової небезпеки (речовини гарячому стані), згідно ДБНВ 1.1-7-2002 ступінь вогнестійкості будинку II.
У розглянутому виробничому приміщенні можливі пожежі класу Е (т.д. є устаткування під напругою), В (горючі матеріали), З (горючі гази) ДНАОП 0.01-101-95.
На станції застосовуються установки водяного, повітряного, газового й порошкового пожежогасіння. Внутрішній пожежний водопровід передбачається в наступних приміщеннях ТЕС:
- головний корпус;
- машзал;
- котельне й деаераторне приміщення;
- будинку ІТП (цивільні будинки).
Застосовуються наступні види вогнегасників:
вуглекислотні типу ВВК-3,5 і ВВК-5, порошкові ВП-9, повітряно-пінний типу ВВП-9 і ВВП-12 ;
На Зуєвській ТЕС у машзале передбачаються вогнегасники: пінні й водяники - 2 шт.; порошкові - 2 шт.; ВП-2, ВП-4 - 4 шт.; ВВП-9 - 1 шт.
У приміщеннях електростанцій передбачається ряд сигналізаторів, які сповіщають пожежну команду про виникнення пожеж. На станції передбачені оповещателі ручної й автоматичної дії.
Евакуаційними виходами вважаються дверні прорізи, які ведуть: безпосередньо назовні; на сходову клітку з виходами назовні або через вестибюль; у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на сходову площадку; у сусідні приміщення того ж поверху, що має безпосередній вихід назовні або на сходову клітку. Ліфти й ескалатори не ставляться до шляхів евакуації, тому що при пожежі вони можуть відмовити в роботі.
Всі проходи, евакуаційні виходи й підступи до устаткування, машинам, матеріалам і засобам пожежогасіння повинні бути вільними. Протипожежні розриви між будинками не дозволяється використати під складування матеріалів, устаткування, пакувальної тари й для стоянки автотранспорту.
Проходи, виходи, коридори, тамбура, сходи у всіх виробничих, службових, складських приміщеннях і будинках не дозволяється захаращувати різними предметами й устаткуванням.
Всі двері евакуаційних приміщень повинні вільно відкриватися в напрямку виходу з будинку.
У підвальних приміщеннях і цокольних поверхах виробничих і адміністративних будинків забороняється застосування й зберігання вибухових речовин, балонів з газом, під тиском, пластмас, полімерних і інших матеріалів, що мають підвищену небезпеку.
Головним компонентом, що визначає забруднення атмосфери в районі розташування Зуєвській ТЕС, є сірчистий ангідрид SO2, і оксиди азоту NO, NO2. Наступним головним компонентом забруднення навколишнього середовища є летуча зола, не вловлена в золоуловлювачі. Уловлена зола відправляється на золовідвал, що займає значну частину корисної території. В атмосферу надходить вся теплота, внесена паливом або на самої ТЕС, або в споживачів енергії. Головна частина теплоти (?50%) палива віддаляється через охолодні пристрої циркводи.
У районі розташування ТЕС у повітряний басейн попадають шуми в основному від джерел розташованих на відкритому повітрі. Це періодичні скидання пари через запобіжні клапани, шум від підвищувальних трансформаторів. Особливо шкідливий шум від осьових димососів. Також на навколишнє середовище впливають електромагнітні поля ВЛЕП.
Загальні висновки
Розроблено варіант принципу підвищення ефективності енергоблоків
300 МВт Зуєвській ТЕС, із цією метою:
1. Досліджено вплив НПК на ефективність роботи енергоблоку
2. Проаналізовані найбільш імовірні причини погіршення в роботі
НПК.
3. Запропонований як засіб технічної діагностики «оперативний
формуляр розрахунку товщини шаруючи відкладень в конденсаторі», розраховані й побудовані експлуатаційні характеристики конденсатора.
4. Сформульовано основні цілі й завдання в напрямку робіт з
утворення й удосконалювання системи технічного діагностування в процесі експлуатації НПК ТЕС.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
