perchй и nostro amico.
In alcuni casi, di stile piщ alto, cade anche il primo che, e resta solo la
disgiunzione o, ma c'и di nuovo inversione di posizione fra verbo e
soggetto espresso, come nell'esempio (71):
(74) Ci piaccia o no / meno questa situazione, ormai non c'и piщ nulla
da fare.
Puт esserci inversione di posizione fra verbo e soggetto espresso anche
quando gli elementi messi direttamente in contrapposizione tramite la
disgiunzione o sono anticipati prima del verbo:
(75) a. Bene o male che lo paghino i suoi committenti, Piero fa il suo
lavoro senza lamentarsi.
b. Ragione o torto che abbia avuto, dobbiamo aiutarlo perchй и nostro
amico.
Fra i relativi indefiniti che compaiono nelle subordinate (al congiuntivo)
dei costrutti a-condizionali, chiunque sono solamente pronominali:
(76) a. Chiunque tu sia, non ti voglio ascoltare.
b. Checchй tu sia, non ti voglio ascoltare.
(77) a. Checchй succeda durante la riunione, и necessario affrontare il
problema senza nascondere la testa nella sabbia.
b. Chiunque succeda durante la riunione, и necessario affrontare il
Qualunque и usato sia predicativamente che attributivamente (in
quest'ultimo caso prevalentemente con referenti singolari). Qualsiasi и
usato in genere in posizione attributiva (sempre con referenti singolari),
e forma spesso un sintagma quasi cristallizzato con cosa:
(78) a. Qualunque sia il motivo che lo ha spinto tra di noi, non
voglio fidarmi di un forestiero.
b. «Le Materassi ... presero a rimanere con la testa china sul lavoro ...
qualunque fossero le escandescenze e le risate squillanti delle dame» (A.
Palazzeschi, Le sorelle Materassi, Firenze, Vallecchi,1934, p. 272)
(79) a. A qualunque festa si vada, и bene essere eleganti.
b. A qualunque feste si vada, и bene essere eleganti.
(80) a. Da qualsiasi radice sociale provenga, il razzismo risulta
sempre un profondo segno di ignoranza e di barbarie.
b. Da qualsiasi radici sociali provenga, il razzismo risulta sempre un
profondo segno di ignoranza e di barbarie.
(81) Qualsiasi cosa facesse Enrico, sua figlia Elena era sempre
d'accordo.
Quale che и un aggettivo in funzione predicativa, concorda in numero, e puт
sostituire qualunque e qualsiasi nei contesti dove non possono occorrere
(lo stile che ne risulta и perт sensibilmente piщ alto):
(82) a. Quale che sia il motivo che lo ha spinto tra di noi, non
b. Quali che siano i motivi che lo hanno spinto tra di noi, non voglio
fidarmi di un forestiero.
(83) a. Quale che sia la festa a cui si va, и bene essere eleganti.
b. Quali che siano le feste a cui si va, и bene essere eleganti.
(84) a. Quale che sia la radice sociale da cui proviene, il razzismo
risulta sempre un profondo segno di ignoranza e di barbarie.
b. Quali che siano le radici sociali da cui proviene, il razzismo risulta
(85) Quali che fossero le cose che faceva Enrico, sua figlia Elena era
sempre d'accordo.
Si trovano poi relativi indefiniti articolati su ruoli circostanziali di
modo, con comunque, e di luogo, con dovunque e con il piщ ricercato
ovunque:
(86) a. Comunque vada la seconda metа della stagione invernale,
giа di questo primo periodo possiamo essere soddisfatti.
b. Dovunque siano finiti Giorgio e Franca, stai sicuro che per
l'ora di cena torneranno.
c.Ovunque si sia perso il nostro valoroso commilitone, non risparmieremo
alcuno sforzo per ritrovarlo.
Con per quanto, se si articola su un elemento nominale, la subordinata che
ne risulta и di tipo a-condizionale:
(87) a. Per quanti consigli tu gli dia, lui fa ciт che gli pare.
b. Per quanto denaro guadagni, non и mai contento.
Il significato di (87a) и «tu puoi dargli x (pochissimi / pochi / alcuni I
... I molti / moltissimi / infiniti) consigli, ma lui fa ciт che gli pare»;
il significato di (87b) и «lui puт guadagnare x (pochissimo / poco I ... I
molto / moltissimo) denaro, ma non и mai contento»:
in questi casi la variabile x contenuta nella subordinata a-condizionale
assume valori di tipo quantitativo.
Un significato abbastanza simile a quello di (87) puт essere espresso dalle
frasi (88), in cui perт per quanto, che si articola sull'intera
proposizione subordinata, equivale grosso modo a benchй, e da quindi
origine a costrutti concessivi fattuali :
(88) a. Per quanto / Benchй tu gli dia molti consigli, lui fa ciт che
gli pare.
b. Per quanto / Benchй guadagni molto denaro, non и mai contento.
Un significato di tipo a-condizionale emerge anche nei casi in cui i
relativi indefiniti chiunque, qualunque, qualsiasi (cosa), dovunque e
ovunque introducono non delle proposizioni subordinate extranucleari (come
negli esempi visti finora), ma delle frasi relative senza testa, ovvero dei
SN o SP con un ruolo sintattico nel nucleo della proposizione sovraordinata
che li contiene:
(89) a. A chiunque telefoni, dite che non sarт in ufficio prima di
dopodomani.
b. Qualunque motivo lo abbia spinto fin quassщ, deve essere molto
importante.
c Qualsiasi cosa Antonio ti chieda, falla subito senza porti problemi.
d. Dovunque / Ovunque andrai tu, verrт anch'io.
Infatti le proposizioni relative introdotte dagli indefiniti sono
rispettivamente complemento indiretto in (89a), soggetto in (89b),
complemento oggetto in (89c), e complemento di luogo in (89d).
Esistono numerosi costrutti con la sintassi tipica degli a-condizionali,
nei quali perт и molto difficile vedere un contrasto fra i tipi di evento
che sono presentati nella sovraordinata ed uno di quelli (due o piщ a
seconda del tipo di a-condizionale) configurati nella subordinata; ne
presentiamo qui di seguito alcuni esempi:
(90) a. Sia che provengano dall'est europeo sia che arrivino dal terzo o
quarto mondo, la situazione giuridica degli immigrati in Italia ha bisogno
di una rapida sistemazione.
b. Che si tratti di agrumi e olive o di prodotti lattiero-caseari,
l'eliminazione dei montanti compensativi comunitari rischia di creare
notevoli problemi al comparto agroalimentare.
c. Chiunque sia stato ad innescare questa situazione, il compito di
risolverla tocca a noi.
d. Qualunque / Qualsiasi cosa abbiano deciso di fare alla dirczione
centrale, non devono dimenticarsi che il reparto operativo continua ad
avere importanti problemi di organico.
РЕЗЮМЕ:
Умовний стан в італійській мові має два часи, простий (теперішній)
та складний (минулий). Простий час утворюється за допомогою закінчень які
додаються до основи дієслова. Складний час утворюється за допомогою
допоміжних дієслів: avere (мати) та essere (бути) в теперішньому часі
умовного стану з додаванням дієприкметника минулого часу (participio II).
Допоміжне дієслово essere вживвається з неперехідними дієсловами які
виражають поступовий рух, перехід з одного стану в інший , а також в
безособових оборотах та з дієсловами які виражають явища природи. Допоміжне
дієслово(avere) вживається з перехідними дієсловами які виражають часові
відносини та з іменниками які виражають стан та почуття.
Умовний стан італійської мови презентує дію як імовірну, можливу чи
гіпотетичну , яка може здійснитися в теперішньому часі або минулому
підкоряючись певним умовам, які можуть бути виражені або передбачені.Такі
умови є незалежними від волі того , хто каже або пише.
Як простий так і складний час в умовному стані може виражати
обережне ставлення до того про кого йде мова, натякаючи на те що той хто
говорить не має безпосереднього відношення до того про що розповідає. Цей
типічний метод звичайно використовують журналісти, які змушені описувати
події з певною делікатністю та відповідальністю.
Умовний стан може виражати:
-просту можливість в простому чи складному часі:
In casi come questo qualcuno parlerebbe (avrebbe parlato)di
tradimento.В таких випадках як цей дехто міг би казати про зраду.
-намір:
Ti presterei io i soldi che ti servono.Я позичив би тобі гроші які тобі
потрібні.
-пропозицію про вірогідність використання:
Pagherei chissа che per un bicchier d’acqua.Я що завгодно
заплатив би за склянку води.
-ввічливе прохання:
Preferirei rimanere sola.Я хотіла б зостатися на одинці .
Vorrei un caffe. Я б випив кави.
-ввічливе запрошення та ввічливу відмову:
-Ci verresti al cinema con noi? Ти підеш з нами в кіно?
-Ma io ,veramente,avrei da studiare.Але я, дійсно, маю
ще повчитися.
-вияв бажання:
Verrei volentieri a Roma con te.Я б з задоволенням поїхав би
з тобою до Риму.
-питання на підтвердження:
Questo sarebbe il libro di cui mi parlavi? Це мабуть та книга про
яку ти мені розповідав?
-сумнів та невпевненність:
Che cosa potremmo fare?Що ж ми можемо зробити?
Mia madre potrebbe cambiare di carattere?
Чи може моя мати змінитися?
-вірогідність:
A letto riposeremmo meglio. В ліжку ми відпочинемо краще.
-доброзичливий докір:
Dovresti studiare di piu! Ти мав би більше вчитися!
Простий час умовного стану використовується для вираження
бажання,наміру і т.д.,які можуть здійснитися тільки в теперішньому або
майбутньому часі:
Mario sta dicendo che oggi o domani andrebbe a Venezia.
Маріо каже що сьогодні або завтра він поїхав би у Венецію.
Складний час умовного способу виражає бажану дію, але не
реалізовану в минулому і яка не буде реалізована ні в теперішньому ні в
майбутньому:
Mario ha detto poco fa che ieri sarebbe andato a Venezia.
Маріо сказав що вчора поїхав би у Венецію.
Однак ,складний час умовного стану також можна використовувати
для вираження майбутньої дії але тільки в тому випадку коли той хто
говорить вже знає що ця дія не реалізується :
Mario sta dicendo che oggi o domani sarebbe andato a Venezia.
Маріо каже що сьогодні або завтра він поїхав би до Венеції.
Крім того складний час умовного стану можна використовувати для
вираження майбутньої дії і в тому випадку коли майбутня дія залежить від
дієслова в минулому часі яке не зв’язане з теперішнім часом і результат
цієї дії ще не відомий:
L’altro ieri Mario ha detto che oggi o domani sarebbe andato a
Venezia.
Позавчора Маріо сказав що сьогодні або завтра поїде до
Венеції.
Для “майбутнього часу в минулому“ використовується
тільки складний час умовного стану, при цьому не має значення була дія
реалізована чи ні:
L’altro ieri Mario mi ha detto che sarebbe andato a Venezia.(e ci
и andato ;e non ci и andato;ma non so se poi ci и andato;)
Позавчора Маріо сказав мені що він поїде до Венеції.( і він туди
поїхав; і він туди не поїхав ; я не знаю чи поїхав він тоді туди;)
В складних реченнях з умовним підрядним (periodo ipotetico) типова
функція умовного стану це вираження наслідку(apodosi), а не умови(protesi)
не дивлячись на те , що сам термін умовний стан, передбачує протилежну
функцію:
Se il tempo cambia,potremmo fare una gita.
Якщо погода зміниться ,ми могли б підти на прогулянку.
Se non dovevi uscire ,sarei venuto da te.
Якби тобі не треба було іти ,я б прийшов до тебе.
В італійській мові існує стандартна система узгодження часів та
станів,в рамках умовних конструкцій, яка в сучасній мові тісно межує з
розмовним варіантом, вживання якого поступово поширюється (sistema
“substandard”).
В стандартній системі ми можемо мати дійсний спосіб (indicativo)
як в protasi так і в apodosi
(Se vieni alla festa, ti divertirai moltissimo.
Якщо ти прийдеш на свято ,ти добре розважишся.),
умовний спосіб(congiuntivo)imperfetto в protasi та простий умовний
спосіб(condizionale semplice) в apodosi
( Se venissi alla festa ,ti divertiresti moltissimo.),
сongiuntivo плюсквамперфект в protasi та condizionale composto в apodosi
(Se fossi venuto alla festa ,ti saresti divertito moltissimo).
Розмовний варіант стандартної системи передбачує можливість заміни
коли indicativo imperfetto замінює congiuntivo piuccheperfetto в protasi,
або condizionale composto в apodosi
(a.Se lo sapevo prima, sarei arrivato in tempo a salutarti.
b.Se lo sapevo prima , arrivavo in tempo a salutarti.
c.Se l’avessi saputo prima ,arrivavo in tempo a salutarti.)
В стандартній системі італійської мови існують також речення з
умовним підрядним в яких присутня “неправильна” система узгодження часів та
станів:
дійсний спосіб в protasi та condizionale в apodosi, або congiuntivo в
protasi та indicativo в apodosi
a. Se vuoi proprio ottenere quell’ incarico, dovresti recarti
domani stesso dal funzionario responsabile.
b. Se (poi) volessi ottenere proprio quell’incarico, devi recarti
domani stesso dal funzionario responsabile.).
Letteratura usata:
1.Алисова Т.Итальянский язык.-Москва: Моск. унив.,1962.
2.Алисова Т.Синтаксис итал. языка.- Москва: Моск. унив.,1971.
3. Гливенко И. “Итальянский язык”- Москва: Гос.изд.,1923.
4.Корбозерова Н.М. Проблеми семантики слова , речення та тексту – Київ:
Мін. освіти і науки України, 2001
5.Красова Г. Структурно-семантическая характеристика итал.языка.-
Москва:Моск.унив.1978.
6.Лебедева Г.Условное наклонение в итал. языке.-Москва:Моск.унив.,1978
7.Черданцева Т.Структурно-семантическое исследование фразеологии итал.
языка.-Москва:ИМО,1963.
8.AchiardiG. “Lingua e grammatica”-Roma:”Guerra” 1988.
9.Airoldi G.- “Per comunicare” La gram.italiana.- Milano:
“Atlas”,1991.
10.Arato A. Susanna C. “Parole in forma” grammatica della lingua italiana.-
’’Scandacci’’,Firenze 1999.
11.Arcaini E. “Studi italiani di linguistica teorica e applicata”-
Roma:”Pacini” 1995.
12.Arpino G.”La suora giovane”.-Roma: ”Guerra”,1992.
13.Battaglia G. “ Nuova grammatica it.per stranieri” – Roma:
“Bonacci”,1988.
14. Bertinetti P.M.“Tempo,aspetto e azione nel verbo italiano”-
Firenza,”Academia della Crusca”,1998.
15.Bindi G.,Luca B. “Tutti i perche della gram. Italiana.”-Roma:
“Cantagalli”,1991.
16.Boni N. “La stampa”-8-8-1988.
17.Casale P.”Il giornale”-27-10-1995.
18.Chiara P.”I giovedi della signora Giulia”- Roma: Mondadori,
1990.
19.Christopher H.Stefano U. “Comunicare meglio” la gram.della lingua
italiana –Milano:Bonacci 1990.
20.Dardano M., Trifone P.”Parole e frasi”gram.it.-Bologna:
Zanichelli,1985.
21.Dardano M., P.Trifone”Gram. italiana”- Bologna:Zanichelli,
1985.
22.Dardano M., P.Trifone”La lingua italiana”- Bologna: Zanichelli,1985.
23.Di Lascia M.,”Passagio in ombra”- Milano: Bompiani,1991.
24.Karulin A.e Cerdanzeva V. “Manuale autodidattico della
lingua italiana”- Mosca:1989.
25.Katerinov K. “La lingua italiana per stranieri”- Milano:”Guerra”1985.
26.Silvestrini M.,”L’italiano e l’italia”gram.It.-Milano:”Guerra”
1989.
27.Mavrov D. “La gram.italiana”- ”Nauka i iskustvo”Sofia:-
Universita di Sofia,1978.
28.Morretti G. “L’italiano come prima o seconda lingua”-Roma:”Guerra”
2000.
29.Moravia A.”IL viaggio a Roma”- ”Bompiani”,1991.
30.Moravia A. “La villa del venerdi”- Roma:”Bompiani”,1991.
31.Paganini G. “La lingua italiana”-Milano:”Bonacci” ,1998.
32.Pattuini P.”La Nazione”-5-9-1976.
33.Pittano G.”La comunicazione linguistica”-Milano: ”Bruno Mondadori”,1988.
34.Pittano G.”Lingua,espressione,comunicazione”- Milano:
“BrunoMondadori”,1983.
35. Renzi L. e Giampaolo S. “Grande gram. Italiana
di consultazione”- Mulino:Bologna1991.
36.Redicchi S.”La lingua it.per stranieri”-”Bonacci”
1999.
37. Rosso R., Guerini N.”Insieme alle soglie del
congiuntivo”- Roma:Guerra.1989.
38.Russo J.”Present day italian”- Boston:Heath publisher,
1974.
39. Sciascia L.”Il contesto”-Milano:”Adelphi” 1988.
40.Sobrero A.”Introduzione all’italiano contemporaneo”- Roma:
Laterza1993.
41.Stefano G.”La Repubblica”-12-10-1995.
42.Sturani E. ”Grammatica e vita”-Roma: ”Loescher”,1995.
43. Pratolini V.”Il quartiere”- Milano:Mondadori,1992.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
